Шановні малята та батьки!
Пропонуємо послухати аудіоказку
"Маленький ведмедик Андрійко":
Міжнародний день полярного ведмедя
(International Polar Bear Day) або Міжнародний день білого ведмедя у всьому
світі відзначають 27 лютого.
Неможливо
не захоплюватися красою та величчю білих, або полярних ведмедів - господарів
холодних арктичних просторів. Однак останнім часом льодовики Арктики тануть
швидше, ніж можуть відновитися. Це негативно впливає на всю арктичну
екосистему, але полярні ведмеді - один із видів тварин, які страждають
найбільше. Вони поступово втрачають природне середовище проживання та джерела їжі
й зрештою гинуть від голоду та хвороб.
Для того, щоб люди могли
більше дізнатися про цих цікавих тварин про вплив кліматичних змін на життя
білих ведмедів та можливі дії для збереження цього рідкісного виду,
некомерційна організація і заснувала це свято.
Білі
ведмеді як вид відокремилися багато сотень тисяч років тому і пройшли через
серйозні еволюційні зміни, щоб вижити в умовах Арктики.
Полярний
ведмідь - це найбільша наземна хижа тварина на планеті. Зріст цих велетнів -
від 1,8 до 3 метрів. Самці набагато більші, ніж самки. Дорослий самець може
важити до 450 кг, а доросла самка - до 250 кг. А новонароджені дитинчата
полярних ведмедів дуже маленькі, вони важать близько 1 - 1,5 кг.
Білі
ведмеді чудово пристосовані до крижаного середовища, в якому вони проживають.
Їхнє хутро складається з двох шарів — дуже щільного підшерстя та зовнішнього
шару. Така «шуба» запобігає будь-якій втраті тепла, тому для цих тварин
набагато актуальнішою є загроза перегріву, наприклад, від довгого бігу. Хутро
ведмедів насправді не біле, а прозоре. Кожна волосинка розсіює і відбиває
сонячне світло, тому й здається білою — так само ми сприймаємо колір снігу чи
льоду. Найбілішими полярні ведмеді бувають одразу після линьки — тоді хутро
чистіше, а згодом воно накопичує жир та стає жовтуватим.
Коли
білий ведмідь плаває, його хутро намокає, а не замерзнути допомагає підшкірний
жир, який досягає товщини 11-12 сантиметрів. Шкіра тварин має чорний колір,
вуха та хвіст — короткі й компактні, щоб зберігати якомога більше тепла.
Ступні
полярних ведмедів — це справжні снігоступи діаметром до 30 сантиметрів.
Подушечки на лапах мають таку будову, щоб не ковзати по кризі, цьому
допомагають також перетинки між пальцями та міцні й гострі 5-сантиметрові
кігті. Але ведмежі лапи пристосовані не тільки для пересування по снігу та
кризі — це ще й досконалі «весла» для плавання у воді.
Білі
ведмеді — дуже охайні тварини. Вони люблять бути чистими й сухими, тому що
брудне та мокре хутро погано захищає від холоду. Влітку після кожного вживання
їжі тварини купаються у відкритій воді, а потім ретельно обтрушуються та
витирають хутро об сніг. Взимку, коли вода повністю замерзає, ведмеді
«миються», перевертаючись у снігу.
Полярні
ведмеді, на відміну від бурих, не впадають у сплячку та зазвичай не будують
барлогу. Виключенням є вагітні самки, які мають народжувати ведмежат в
захищеному місці, тому вони викопують невелику сніжну печеру, а потім очікують,
коли сніг закриє вхідний отвір.
Зазвичай
дитинчата полярних ведмедів народжуються в грудні, в однієї самки може
народитися від одного до трьох ведмежат, найчастіше — двійня. Новонароджені
дуже маленькі порівняно зі своєю матір’ю, вони важать близько півкілограма, а
на зріст — 30-35 сантиметрів. Протягом 2,5-3 років ведмежата живуть з
ведмедицею, навчаючись полювати, плавати та взагалі виживати.
Тисячі
років білі ведмеді жили в збалансованій екосистемі Арктики. Корінні народи, які
населяли ті землі, полювали на тварин, в тому числі й на ведмедів, але це не
наносило шкоди відтворенню популяції. Все почало змінюватися в XVIII столітті,
коли європейські, російські та північноамериканські мисливці стали швидко
скорочувати кількість білих ведмедів, вбиваючи тварин без будь-яких правил чи
заборон.
З
50-х років минулого століття ситуація почала погіршуватися: помітнішими стали
зміни клімату й танення льодовиків. Це призводить до підвищення рівня океану та
зміни ландшафту в місцях проживання полярних ведмедів.
Наукова
назва полярного ведмедя в перекладі з латині означає «морський ведмідь», і
недарма. Життя цих тварин повністю залежить від морської криги, яка чимдалі
швидше тане й довше відновлюється. Це означає, що ведмеді мають значно менше
часу для того, щоб полювати на тюленів. Вони роблять це саме на кризі, а коли
криги недостатньо коло берега, їм доводиться плавати за здобиччю на дуже великі
відстані, що значно втомлює тварин. В разі вимушеного полювання на суші полярні
ведмеді не можуть нормально забезпечити себе їжею.
Але
проблема танення криги — не єдина для полярних ведмедів. Судноплавство, туризм,
дослідження океанського дна та видобуток нафти у відкритому морі призводять до
забруднення нафтопродуктами раніше абсолютно чистих територій, на яких
проживають білі ведмеді. Крім того, присутність людей та техніки в Арктиці не
сприяє спокійному життєвому циклу цього рідкісного виду тварин. Щоб і надалі
забезпечити існування полярних ведмедів на планеті, люди мають захищати їх та
допомагати у виживанні.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПОЛЯРНОГО
ВЕДМЕДЯ В ІСТОРІЇ
·
1927
На
території Норвегії заборонили полювання на білих ведмедів з використанням
отрути.
·
1956
Радянський
Союз заборонив вбивати полярних ведмедів на своїй території.
·
1973
Норвегія,
Канада, США, Данія та СРСР підписали Міжнародну угоду про охорону білих
ведмедів та їхнього життєвого середовища. Угода заборонила комерційне полювання
на цих тварин, полювання дозволено тільки корінним жителям без використання для
цього сучасних засобів.
·
1994
Створено
некомерційну організацію Polar Bears International для розробки й впровадження
програм щодо захисту та збереження полярних ведмедів.
·
2008
В
США білих ведмедів внесли до переліку тварин, які знаходяться під загрозою
зникнення.
·
2011
Міжнародний
день полярного ведмедя встановлено організацією Polar Bears International.
Відтоді він відзначається щорічно 27 лютого.
"Цікаві факти про білих ведмедів":
Дитинство — це час, коли
закладаються найважливіші цінності, які супроводжуватимуть людину все життя.
Саме в дошкільному віці формується співчуття, доброта та відповідальність за
тих, хто поруч, хто залежить від нашої турботи. Ми запрошуємо вас долучитися до ІV Міжнародного заняття
доброти, щоб разом навчити дітей важливому: тварини — це не іграшки,
а живі істоти, які відчувають біль, радість і любов. Кожен маленький крок у
цьому напрямку — це великий крок до більш гуманного та доброго світу, це зміни
моральних компасів в свідомості молодого покоління нашої країни, а також зміни
життів сотень та тисяч у притулках тварин. Лише разом з вами ми можемо
виростити покоління, для якого піклування стане нормою, а доброта — головною
мовою серця.
https://happypaw.ua/ua/bioethics/teaching-materials/one/28057
https://happypaw.ua/ua/bioethics/teaching-materials/one/28071
https://happypaw.ua/ua/bioethics/teaching-materials/one/28070
https://happypaw.ua/ua/bioethics/teaching-materials/one/30284
https://happypaw.ua/ua/bioethics/teaching-materials/one/32703
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
та разом повторювати різні варіанти слів:
Шановні малята та батьки!
пропонуємо переглянути відео
та разом відповідати на запитання:
21-го
лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови.
Міжнародний
День рідної мови відносно молоде свято - до календарів усього світу воно
ввійшло тільки у 1999 році.
Заснування Дня рідної мови має велике значення,
адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна
частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку
повністю перестають вживатися близько десяти мов. А це страшна втрата для
людства, бо кожна мова – це геніальний прояв людського духу.
Для того, щоб мова не зникла,
за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч
людей. Дейвід Кристал, один із світових експертів з питань мов, вважає, що
мовна різноманітність – це унікальна річ, і втрата кожної мови збіднює світ.
Де і коли народилася традиція
Міжнародного дня рідної мови?
Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21
лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту
проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей
день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на
Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний
День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному
питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
Дехто вважає мову лише засобом
порозуміння між людьми, але цим не вичерпується її значення. У мові кожна нація
закодовує всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну
самобутність.
Мова для кожного народу стає ніби другою природою,
що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря,
рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення
природи, так і боляче б'є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага
до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.
Рівень розвитку рідної мови є
джерелом духовного розвитку народу. „Найбільше і найдорожче добро кожного
народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця,
в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум,
досвід, почування ”. –писав відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний.
Рідна мова – це мова, що
першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною
прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з
попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Знати, берегти і примножувати рідну мову – це
обов'язок кожної людини.
А коли з'явилась мова? У якого
племені чи народу? Де? За яких обставин? Протягом віків вчені намагалися
відповісти на ці питання. У сиву давнину навіть проводилися жорстокі
експерименти.
Історик Геродот (VІ-V ст. до н.е.)
розповідає, що єгипетський фараон Псамметих наказав тримати новонароджених
дітей без спілкування з людьми, їм давали їжу, але з ними не розмовляли: фараон
хотів дізнатися, яким буде перше слово, що вони вимовлять і дочекався. Це було
щось схоже на «бекос» (діти пробелькотіли його, побачивши хліб). Фригійською
мовою це буцімто означало «Хліб». Фараон зробив висновок, що найдавнішою мовою
є фригійська, а за нею з'явилась єгипетська.
Під впливом християнської
релігії виникла думка; що першою мовою була давньоєврейська, а від неї походять
всі інші. Адже, за Біблією, всі люди — нащадки Адама, а він розмовляє саме цією
мовою.
В 60-ті роки нашого сторіччя
з'явилася думка про те, що людина запозичила звуки мови у тварини. Науковці
вивчали «мову» бджіл, дельфінів, вовків, порівнювали їх з людською.
Можливо, колись в майбутньому
вчені зможуть відповісти на питання, як виникла мова, яка була першою, які
звуки, слова з'явились спочатку, які - пізніше.
Але зрозуміло, що мова виникла
тоді, коли вже були племена, причому майже кожне плем'я мало свою мову. У
сусідніх племен мови були близькими, але що далі одне від одного жили
племена, тим більше відрізнялися їхні мови.
У Новій Гвінеї ще й до
сьогодні збереглося близько 620 мов, в Індії - 845. За свідченням
Геродота, скіфські племена, що в давнину жили на землях України, розмовляли
сімома мовами. Тому й з'явились в українській мові, як і в багатьох інших,
різні слова, що називають одні й ті ж предмети.
Мова - це наша неоціненна
спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Ми спілкуємося один з
одним, розмовляємо, пишемо листи, читаємо книги. Не можна бути байдужими до
того, як ми користуємося мовою, як висловлюємо свої думки, як цінуємо рідне
слово. Звичайна людина вживає в середньому до 4 тисяч слів. То ж нехай ці слова
будуть чисті і красиві.
Коли ти плекаєш слово,
Мов струна воно бринить.
Калиново, барвінково
Рідна мова пломенить.
Коли мовиш, як належить -
Слово чисте, як роса...
І від тебе теж залежить
Мови рідної краса.
Д. Білоус
Перегляньте відео "Міжнародний день рідноі мови":
Щорічно 20 лютого в
Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. У цей день згадують про подвиг
учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам’ять загиблих під
час протестів.
Революція
гідності є однією з наймасштабніших подій у новітній історії України,
результатом якої стало повалення режиму проросійського президента Віктора
Януковича та відновлення європейського курсу розвитку України. Однак у боротьбі
за права людини та громадянина, демократію і свободу українці заплатили високу
ціну – 107 загиблих Героїв Небесної Сотні.
Серед
них – представники різних професій, віку та статей, які приїхали з різних
куточків України й навіть з-за кордону. Наймолодшому
із загиблих, Назарієві Войтовичу, було
лише 17 років, а найстаршому учаснику Революції гідності Іванові Наконечному – 82
роки.
У день пам’яті про подвиг Героїв поговоріть з дитиною про те, що “ми не маємо права опускати руки тоді,
коли їх не опустили ті, хто були до нас”.
Варто акцентувати й на тому, що це були прості люди й насправді від кожного з нас залежить наше майбутнє та майбутнє України. У тому, що ми сьогодні маємо самостійну й незалежну Україну, попри продовження боротьби за ці цінності, лежить заслуга кожної людини, яка боролася до цього за свої права, подекуди ціною власного життя. Ці люди дали нам можливість і надалі обстоювати свою свободу. Сьогодні Україна звучить гордо й це, зокрема, завдяки подвигу Героїв Небесної Сотні!
Подивіться разом мультфільм "Щедрик":
· Хто
головні герої мультфільму?
· Де
відбуваються основні події?
· Чому
мультфільм називається «Щедрик»?
·
Чим так щедро ділились герої?
Далі — покажіть натхненні відео спільного виконання Державного Гімну в новорічну ніч на Майдані:
Залежно від віку
можна сказати, що першими на протест вийшли саме молоді люди, і коли їх
жорстоко побили — повстала вся країна.
Запитайте у дитини:
· Чи
можна вважати таких людей героями?
·
Кого і чому ми можемо називати героями?
·
На жаль, кульмінацією
подій Революції Гідності стали масові вбивства в центрі Києва 18–20 лютого.
Тому саме в ці дні ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні. Небесної —
бо вони, як ті ангелики, дивляться на нас з небес і дуже хочуть, щоб ми й далі
зберігали стійкість та віру в себе і Україну.
Пропонуємо переглянути відео
та разом відповідати на запитання:
Шановні малята та батькі!
Пропонуємо переглянути відео
та разом вирішувати цікаві завдання:
17 лютого в усьому світі відзначають День
спонтанного прояву доброти. Започаткували це свято у 1995 році в американському
місті Денвер. Утім, воно швидко набуло популярності, що поступово вийшло за
межі США і стало відомим в усьому світі. Ураховуючи ситуацію військової агресії
– це свято є неабияк актуальним у нашій державі.
Свою назву свято отримало невипадково, адже у багатьох
культурах доброта, добрі справи – це саме те, що людство дарує і віддає
близьким та незнайомим людям, не очікуючи відповіді, без попередньої
підготовки, за покликом серця.
Засновники й послідовники свята вважають, якщо людина
очікує вдячності за свої справи, це не можна вважати істиною добротою. Попри
те, що свято досить молоде, з кожним роком його популярність в суспільстві
зростає. Його можуть відзначати як окремі люди, такі цілі організації, які
заохочують до прояву доброти та милості у суспільстві. Сьогодні свято активно
відзначають у США, Канаді, Японії, Таїланді, Сінгапурі. Віднедавна День
спонтанного прояву доброти святкують і в Україні.
Мета свята – об’єднати під гаслами доброти всіх людей
планети, незалежно від громадянства, віросповідання, національності.
Зробити людей трішки щасливішими та поширити частинку доброти навколо себе.
Необов’язково звершувати якісь величезні доброчинні акти, достатньо
підбадьорити ближнього, зробити приємний комплімент чи просто посміхнутися до
незнайомця.
У День спонтанної доброти ініціатори цього світлого свята
просять нас озирнутися навколо і почати помічати інших людей, які потребують
нашої допомоги, підтримки, добрих словах і приємних вчинках.
Нехай ваші серця в цей день відкриються назустріч Світлу і Доброту, і
протриматися в такому стані до наступного 17 лютого! Тоді багатьом з нас стане
набагато простіше жити, ми помітить в очах інших багато позитиву, доброти і
радості, адже це дуже важливо для нас самих. Кажуть, що людина щаслива, коли не
тільки отримує, але й віддає. Це дійсно так, кожному з нас треба відчувати себе
корисним та потрібним суспільству, друзям, родині, а не лише собі! Так чому б
не почати творити добро саме в День спонтанного прояву доброти?
Не має значення, хто ви за національністю, в якій країні
живете і які у вас релігійні погляди. В цей День доброти ви маєте право робити
стільки добра, скільки захочете або просто зазвичай більше! Це тільки
схвалюється і підтримується іншими людьми, адже суть цього празника в тому, щоб
навчитися бути добрим, чуйним і безкорисливим до інших людей та їх проблем.
Залишатися добрим – це не слабкість, це велика сила, яка допомагає
вижити, залишитися людиною і зберегти в собі найкращі й потрібні якості
характеру. Тільки вчинками і добрими справами можна довести, що ти добрий,
чуйний і добрий чоловік. Не просто так, це свято є міжнародним і святкується
всіма країнами і народами в один день, так ми повинні навчитися любити один
одного, не дивлячись на походження, колір шкіри, місце проживання і континент!
Це міжнародне свято, метою якого є зміцнення дружби між народами, а також
відродження в серцях людей найкращих і позитивних якостей душі і характеру!
Робіть добрі справи і вчинки, звертайте увагу на людей,
які потребують вашої допомоги і підтримки, а також не проходьте повз нужденного
чи бідної людини. Лютий – це холодний місяць, і багатьом птахам ніде жити і
знаходити для себе
їжу. Чому б не побудувати для бідних пташок годівниці і гнізда? Так вони
зможуть перечекати холодні пори і не помруть від голоду! Будьте впевнені, що
природа віддячить вам за це, адже всі добрі справи повертаються до людини у
відповідь позитивним бумерангом. Це закон Всесвіту!
Як казав відомий письменник Марк Твен: «Доброта –
це те, що може почути глухий і побачити сліпий!» Це дійсно великі слова,
оскільки розкривають усі суть і важливість цього праведного якості. Щира
доброта виходить тільки від серця людини і приймається тільки серцем, тому її
здатна почути глухий і побачити сліпий. Це почуття як ніби витає в теплому
повітрі щастя і гармонії, а коли торкається душі людини, то піднімає їй
настрій, дарує теплі емоції і позитив!
Запропонуйте дитині скласти
список добрих справ, які вона може виконати протягом дня. Наприклад, подзвонити хворому другу, поступитися комусь
місцем в транспорті, протерти від пилу листочки кімнатних рослин, допомогти
мамі піднести важкі пакети тощо.
Запропонуйте дитині
уявити, що їй до рук
потрапила чарівна паличка, і по черзі загадати три бажання. Але, одне з них
обов’язково має стосуватися іншої людини. Це може бути бажання для хлопчика на
візочку, старенької бабусі або когось іншого – хто, на іі думку, цього потребує.
Доброта – одне з найбільш світлих почуттів, навіки вражає душу і серце. Тільки добра людина може відчути справжнє щастя, безтурботність.
У День спонтанного прояву доброти бажаємо
душевного тепла, радості, взаєморозуміння. Немає нічого приємнішого, ніж
дарувати оточуючим добро і отримувати у відповідь такий же безцінний дар.
Шановні малята та батьки! Пропонуємо разом послухати аудіоказку "Одна нірка на двох" :