Подоляночка: 27 лютого — Міжнародний день полярного ведмедя

Міжнародний день полярного ведмедя (International Polar Bear Day) або Міжнародний день білого ведмедя у всьому світі відзначають 27 лютого.

Неможливо не захоплюватися красою та величчю білих, або полярних ведмедів - господарів холодних арктичних просторів. Однак останнім часом льодовики Арктики тануть швидше, ніж можуть відновитися. Це негативно впливає на всю арктичну екосистему, але полярні ведмеді - один із видів тварин, які страждають найбільше. Вони поступово втрачають природне середовище проживання та джерела їжі й зрештою гинуть від голоду та хвороб.

Для того, щоб люди могли більше дізнатися про цих цікавих тварин про вплив кліматичних змін на життя білих ведмедів та можливі дії для збереження цього рідкісного виду, некомерційна організація і заснувала це свято.

Білі ведмеді як вид відокремилися багато сотень тисяч років тому і пройшли через серйозні еволюційні зміни, щоб вижити в умовах Арктики.

Полярний ведмідь - це найбільша наземна хижа тварина на планеті. Зріст цих велетнів - від 1,8 до 3 метрів. Самці набагато більші, ніж самки. Дорослий самець може важити до 450 кг, а доросла самка - до 250 кг. А новонароджені дитинчата полярних ведмедів дуже маленькі, вони важать близько 1 - 1,5 кг.

Білі ведмеді чудово пристосовані до крижаного середовища, в якому вони проживають. Їхнє хутро складається з двох шарів — дуже щільного підшерстя та зовнішнього шару. Така «шуба» запобігає будь-якій втраті тепла, тому для цих тварин набагато актуальнішою є загроза перегріву, наприклад, від довгого бігу. Хутро ведмедів насправді не біле, а прозоре. Кожна волосинка розсіює і відбиває сонячне світло, тому й здається білою — так само ми сприймаємо колір снігу чи льоду. Найбілішими полярні ведмеді бувають одразу після линьки — тоді хутро чистіше, а згодом воно накопичує жир та стає жовтуватим.

Коли білий ведмідь плаває, його хутро намокає, а не замерзнути допомагає підшкірний жир, який досягає товщини 11-12 сантиметрів. Шкіра тварин має чорний колір, вуха та хвіст — короткі й компактні, щоб зберігати якомога більше тепла.

Ступні полярних ведмедів — це справжні снігоступи діаметром до 30 сантиметрів. Подушечки на лапах мають таку будову, щоб не ковзати по кризі, цьому допомагають також перетинки між пальцями та міцні й гострі 5-сантиметрові кігті. Але ведмежі лапи пристосовані не тільки для пересування по снігу та кризі — це ще й досконалі «весла» для плавання у воді.

Білі ведмеді — дуже охайні тварини. Вони люблять бути чистими й сухими, тому що брудне та мокре хутро погано захищає від холоду. Влітку після кожного вживання їжі тварини купаються у відкритій воді, а потім ретельно обтрушуються та витирають хутро об сніг. Взимку, коли вода повністю замерзає, ведмеді «миються», перевертаючись у снігу.

Полярні ведмеді, на відміну від бурих, не впадають у сплячку та зазвичай не будують барлогу. Виключенням є вагітні самки, які мають народжувати ведмежат в захищеному місці, тому вони викопують невелику сніжну печеру, а потім очікують, коли сніг закриє вхідний отвір.

Зазвичай дитинчата полярних ведмедів народжуються в грудні, в однієї самки може народитися від одного до трьох ведмежат, найчастіше — двійня. Новонароджені дуже маленькі порівняно зі своєю матір’ю, вони важать близько півкілограма, а на зріст — 30-35 сантиметрів. Протягом 2,5-3 років ведмежата живуть з ведмедицею, навчаючись полювати, плавати та взагалі виживати.

Тисячі років білі ведмеді жили в збалансованій екосистемі Арктики. Корінні народи, які населяли ті землі, полювали на тварин, в тому числі й на ведмедів, але це не наносило шкоди відтворенню популяції. Все почало змінюватися в XVIII столітті, коли європейські, російські та північноамериканські мисливці стали швидко скорочувати кількість білих ведмедів, вбиваючи тварин без будь-яких правил чи заборон.

З 50-х років минулого століття ситуація почала погіршуватися: помітнішими стали зміни клімату й танення льодовиків. Це призводить до підвищення рівня океану та зміни ландшафту в місцях проживання полярних ведмедів.

Наукова назва полярного ведмедя в перекладі з латині означає «морський ведмідь», і недарма. Життя цих тварин повністю залежить від морської криги, яка чимдалі швидше тане й довше відновлюється. Це означає, що ведмеді мають значно менше часу для того, щоб полювати на тюленів. Вони роблять це саме на кризі, а коли криги недостатньо коло берега, їм доводиться плавати за здобиччю на дуже великі відстані, що значно втомлює тварин. В разі вимушеного полювання на суші полярні ведмеді не можуть нормально забезпечити себе їжею.

Але проблема танення криги — не єдина для полярних ведмедів. Судноплавство, туризм, дослідження океанського дна та видобуток нафти у відкритому морі призводять до забруднення нафтопродуктами раніше абсолютно чистих територій, на яких проживають білі ведмеді. Крім того, присутність людей та техніки в Арктиці не сприяє спокійному життєвому циклу цього рідкісного виду тварин. Щоб і надалі забезпечити існування полярних ведмедів на планеті, люди мають захищати їх та допомагати у виживанні.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПОЛЯРНОГО ВЕДМЕДЯ В ІСТОРІЇ

· 1927

На території Норвегії заборонили полювання на білих ведмедів з використанням отрути.

· 1956

Радянський Союз заборонив вбивати полярних ведмедів на своїй території.

· 1973

Норвегія, Канада, США, Данія та СРСР підписали Міжнародну угоду про охорону білих ведмедів та їхнього життєвого середовища. Угода заборонила комерційне полювання на цих тварин, полювання дозволено тільки корінним жителям без використання для цього сучасних засобів.

· 1994

Створено некомерційну організацію Polar Bears International для розробки й впровадження програм щодо захисту та збереження полярних ведмедів.

· 2008

В США білих ведмедів внесли до переліку тварин, які знаходяться під загрозою зникнення.

· 2011

Міжнародний день полярного ведмедя встановлено організацією Polar Bears International. Відтоді він відзначається щорічно 27 лютого.

Перегляньте разом відео:

"Дивовижні тварини":