Поезія
– це мелодія душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси,
входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний
знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.21 березня по всьому світу володарі рими, їх музи і шанувальники
відзначають День поезії. Згідно резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в
1999 році в Парижі, було прийнято рішення щорічно відзначати 21 березня
Всесвітній день поезії (World Poetry Day).
У рамках святкування було запропоновано
популяризувати поезію як один із видів мистецтва, що дає змогу всьому
суспільству знайти і затвердити свою самобутність; формувати у ЗМІ та на
різноманітних заходах належний образ поезії, з тим щоб подолати уявлення про
неї як про щось застаріле. Мистецтво поетичного слова
допомагає формувати і збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на
її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний
смак. Зокрема, це стосується молоді, яка за допомогою поезії зможе відкрити для
себе основоположні цінності життя.
В українському
календарі Всесвітній день поезії вперше з’явилося у 2004 році і відзначають
його на державному рівні. Любов українців до поезії не поступається ані
французам, ані англійцям, ані італійцям. Адже самих лише народних пісень по
всій Україні записано понад 500 тисяч! А ще були гнівно-журливі твори Шевченка,
і революційні рядки Франка, і сентиментальні строфи Лесі Українки, і музичні
вірші Тичини, сонети Рильського, пісні Малишка, містичні образи Богдана-Ігоря
Антонича та модерні форми поезій Ігоря Калинця… «Поезія потрібна всім — поети
так само потребують читачів, як і читачі поетів…» - зазначала Ліна Костенко.
Міжнародний
день щастя (InternationalDayofHappiness)
введено з метою визнати важливість щастя в житті кожної людини і підтримати
ідею про те, що прагнення до щастя є загальним для всіх людей.
Історія
Міжнародного дня щастя:
У 2012 році ООН своєю резолюцією №66/281
проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя. На думку засновників Дня щастя,
свято покликане показати, що щастя є однією з основних цілей людства.
Цікаво, що ініціатива установи Міжнародного
дня щастя надійшла з невеликої гірської країни - Бутану. Вважається, що жителі
Бутану є найщасливішими людьми в світі - чемпіонами за коефіцієнтом Валового
Національного Щастя (Gross National Happiness Index).
Традиції
Міжнародного дня щастя:
Що стосується традицій, то поки їх не так
багато, адже Міжнародний день щастя - зовсім молоде свято. Як правило, в цей
день проводять лекції та тренінги, учасники яких розповідають про значення
щастя для людини і діляться ідеями з поліпшення побуту. Влаштовуються
презентації книг, присвячених темі щастя. оточуючих. Люди відправляють
своїм друзям і близьким вітання з побажаннями всього найкращого.
19 березня кожного року відзначається важливе та
актуальне свято – Міжнародний тиждень ввічливості на дорозі.
Доброзичлива та ввічлива поведінка водія чи пішохода
говорить про рівень його культурного розвитку. Ввічливе відношення одне до
одного учасників дорожнього руху допомагає уникнути великої кількості аварій,
які часто стають причиною смерті.
МетоюМіжнародного дня ввічливості на дорозі є залучення людства до культурного поводження не тільки
19 березня та протягом “тижня ввічливості”, а й щодня.
Щороку Земля дає людству мільярди тонн природних
ресурсів, але в недалекому
майбутньому вони можуть закінчитися. Тому ми маємо задуматися над тим, що
викидаємо на смітник. Різноманітні упаковки, використаний папір, пластик, скло
та інші матеріали — якщо все це піддавати вторинній переробці, можна зберегти
велику частину природних ресурсів для наступних поколінь. Щоб підкреслити
важливість цієї проблеми, виробити спільні міжнародні стандарти переробки,
забезпечити майбутнє нашої планети, Бюро міжнародної переробки заснувало Всесвітній день переробки. (Global Recycling Day), який щорічно відзначається 18 березня.
Як виникла ідея відзначати Всесвітній день переробки?
Може здатися, що проблема переробки відходів постала
перед людством не пізніше минулого століття. Насправді це не так, і
приклади тому можна знайти в
найдавнішій історії. Наприклад, вже в 500 році до нашої ери в грецьких Афінах
сміття не викидали стихійно, а мали вивозити на спеціальні сміттєзвалища, які
знаходилися на відстані не менш як півтора кілометра за містом.
Аналіз складу давньоримського скляного посуду показав,
що значна його частина була виготовлена з переплавлених уламків. Щоправда,
причиною цього було не піклування про екологію, а банальна нестача сировини для
нових виробів. Та й взагалі більша частина відходів у римлян перероблялася — дерев’яне сміття було
джерелом тепла, його спалювали в печах; з кісток тварин виготовляли кісткове
борошно; по вулицях ходили сміттярі, скуповуючи метали й бите скло на
переплавку. А ось глини для кераміки було вдосталь, тому уламки керамічного
посуду переробляли не так часто. Проте інколи їх перетирали на порошок, який
використовували в складі цегли для будівництва.
З часом процеси виготовлення різноманітних товарів
спростилися, а індустріальна революція сприяла тому, що вони стали доступнішими
й дешевшими. Все частіше речі стали опинятися на сміттєзвалищах, але
знаходилися люди, які розуміли, що з відходів можна отримати непоганий
прибуток.
Як відзначати Всесвітній
день переробки?
Щоб взяти участь в корисній справі переробки відходів,
треба починати з власної оселі.
· - Найперше, що кожен
день опиняється в сміттєвому відрі кожної родини — це харчові відходи. Їх,
а також інше органічне сміття, таке як обрізані гілки чи скошену траву, найкраще
складати в компостну купу. Таким чином утворюються повноцінні органічні добрива
длягороду, саду чи квітника.
· - Також побутовим
відходам можна подарувати життя, зайнявшись прикладною творчістю. Наприклад, з
уламків розбитих чашок, тарілок чи керамічної плитки можна зробити мозаїчне
панно, зі старого текстилю — ковдру в стилі печворк.
· - Вдома варто
відмовитися від одноразового посуду
· - Краще не викидати
непотрібний одяг, а віддавати його до благодійних організацій.
· - Корисно буде не
купувати пластикові пакети, а складати покупки в багаторазову сумку з тканини.
· - За можливості слід
віддавати перевагу напоям в скляній та металевій тарі, і взагалі товарам чи
упаковкам, що підлягають повторній переробці.
· - Не зайвим буде
дізнатися, де знаходяться місцеві пункти прийому макулатури, батарейок,
пластику.
· - Можна долучитися до
програм чи акцій, спрямованих на сортування сміття чи встановлення
спеціальних контейнерів у місті.
Цей день популяризує надзвичайну роль переробки в
усьому світі, інформує про переваги, які вона надає, стимулює уряди країн та
бізнесові організації розвивати переробну промисловість. Вторинна переробка
знижує кількість відходів на сміттєзвалищах та сміттєспалювальних заводах,
зберігає природні ресурси, економить енергію, створює нові робочі місця.
В Україні проблему переробки вторинної сировини не можна назвати вирішеною.
Відсутність сміттєпереробних підприємств та відповідного законодавства
призводить до того, що сміттєзвалища, законні та стихійні, захопили вже значну
територію країни, а на переробку відправляється лише мізерна частка відходів. Сортуванням
відходів у нас переймаються лише нечисленні активісти та небайдужі громадяни,
тому в сміття потрапляє багато пластику, при спалюванні якого в повітря
виділяються отруйні сполуки. На відміну від європейських країн, українські
закони не зобов’язують виробників забезпечувати можливість вторинної переробки
продукції.
Тому Всесвітній
день переробки для України є дуже важливим приводом, щоб почати
нарешті піклуватися про наші природні ресурси, будувати переробні заводи та
залучати інвестиції в переробну промисловість. І якщо промислова переробка
залежить в основному від політики держави, то викидати пластик в окремі
контейнери або відмовитися від використання поліетиленових пакетів цілком під
силу кожній людині.
