Шановні малята та батьки!
Пропонуємо разом послухати аудіоказку
Дорогоцінні ювелірні вироби завжди означають більше, ніж просто прикраси. Як у давні часи, так і зараз вони демонструють гарний смак людини і певний рівень її фінансової забезпеченості. Але перед тим, як ці прикраси набули неперевершеного вигляду і потрапили на вітрину ювелірної крамниці, над ними чимало попрацювали ювеліри.
31 січня світ відзначає День ювеліра.
Професія є однією з найдавніших в історії, і
вимагає від своїх представників одночасно досконалого художнього смаку і
математичного складу розуму. Ювелірне мистецтво сьогодення — це результат
поєднання сучасних технологій та досвіду, який налічує тисячі років.
Найдавніші за віком прикраси люди виготовляли з мушлів,
кісток, дерева, каміння. Ставали в нагоді й самородки металів — міді, свинцю,
олова та золота, адже це були, на відміну від каміння, більш податливі
матеріали. Найбільше в давньому світі було прикрас з міді, про що свідчать
численні археологічні знахідки. Виготовляли їх шляхом механічної деформації
самородків.
З
часом люди навчилися розплавляти самородки – так виникло лиття. Новий метод
дозволив робити сплави з різних металів. Так зі сплаву міді та олова люди
створили бронзу. Довгий час бронза була основним матеріалом для виготовлення не
лише прикрас, а й зброї та різних інструментів, предметів вжитку.
Та
особливе місце серед усіх металів завдяки прекрасному вигляду та унікальним
властивостям посіло золото. Люди віддали йому роль загального грошового
еквіваленту, яким воно залишається до цих пір. У всіх давніх цивілізаціях
золото стало мірилом влади й багатства.
У
Давньому Єгипті, відомому розкішним життям своїх фараонів, золото широко
використовувалося для ювелірних виробів. Його добували в Нубійській пустелі та
обробляли куванням. Також єгиптяни використовували для прикрас різні
дорогоцінні камені. Давні греки, теж відомі пристрастю до виробів із золота,
виробили свій особливий ювелірний стиль, який згодом розповсюдився по всьому
світу.
За
кількістю ювелірних виробів не було рівних Римській імперії. Наприклад, золоті
фібули-застібки стали звичним функціональним аксесуаром, а ще римляни дуже
полюбляли дорогоцінні камені — сапфіри, аквамарини, смарагди, перли. Перстені в
Римі набули популярності як серед жінок, так і серед чоловіків. Їх гравіювання
використовували для печаток на документах.
Ще
один благородний метал — срібло. Завдяки надзвичайній пластичності воно так
само, як і золото, здавна слугувало для виробництва прикрас. Особливої
майстерності в роботі зі сріблом досягли наші пращури в Русі. Вишукані срібні
вироби з використанням різних технік збереглися до нашого часу.
Середні
віки збагатили ювелірне мистецтво розвитком техніки емалі, а епоха Відродження
відзначилася високою художньою цінністю та індивідуальністю ювелірних прикрас.
Наприкінці XVII століття в ювелірних виробах
починають використовувати ограновані алмази — діаманти. Цінність прикрас стали
визначати блиском та «грою» цього дорогоцінного каменя.
Новий стиль в дорогоцінних прикрасах, який
назвали класицизмом, склався у XVIII столітті. Вироби в цьому стилі
відрізнялися симетричністю та ретельною продуманістю деталей.
В XIX столітті популярності набули ювелірні
комплекти, які складалися з кольє, брошки, сережок, браслету, а інколи до комплекту входила й діадема. Завдяки таким комплектам демонструвати своє
багатство представникам елітного класу стало ще простіше.
Початок XX століття ознаменувався появою
стилю модерн, в якому діаманти відійшли на другий план, а головну роль отримали
гранати, аквамарини й агати. З’явилися нові методи обробки та матеріали, які
сприяли створенню фантазійних дизайнів. З 1915 по 1935 рік в мистецтві ювелірів
домінував стиль арт-деко, в якому об’єдналися підкреслена розкіш і технологічні
досягнення.
Для ювелірного стилю 1940-1950-х років
характерною є відмова від коштовної платини, а також від рубінів, смарагдів та
діамантів. Натомість широко використовували дешевші аквамарини чи цитрини. В
дизайні прикрас популярними були мотиви квітів та метеликів, а деякі дизайнери,
наприклад, у компанії Тіффані, використовували зображення птахів і тварин.
1960-ті роки повернули в ювелірну моду
платину й діаманти, а також комплекти прикрас, об’єднаних спільним дизайном.
Відтоді й до нашого часу ювелірні вироби стало складно віднести до якогось
одного стилю — майстри в своїй роботі вміло поєднують концепції різних епох, створюючи
прикраси на будь-який смак. Розвиток сучасних технологій допомагає створювати
інноваційні дизайни справжніх шедеврів, які, без сумніву, увійдуть в історію ювелірного мистецтва.
Всесвітній
день ювеліра святкується передусім у
професійному середовищі. Майстри ювелірної справи приймають вітання та діляться
досвідом. Влаштовуються виставки ювелірів-початківців, відомі й молоді компанії
презентують свої нові колекції. Участь у відзначенні професійного свята дає
можливість ювелірам встановити нові зв’язки, заявити про себе та розширити свої
знання в професії.
До події приєднуються мережі ювелірних
крамниць, часто оголошуючи в цей
день знижки для покупців. До свята зазвичай приурочують рекламні кампанії та
інформаційні акції, покликані розповісти клієнтам про можливість придбання
якісних та унікальних ювелірних прикрас.
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути мультфільм
та повторити правила протипожежноі безпеки:
Послухайте разом "Пісню про пожежну безпеку":
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо познайомитись з цікавими вправами
на масажному килимку
у блозі інструктора з фізичного виховання -
Ніно Демуріівни Вишневськоі
Це професійне свято відзначалось щорічно 29 січня. День працівника
пожежної охорони було встановлено указом президента України Леоніда Кучми з
ініціативи працівників пожежної охорони. Проте в 2004 році указом глави держави
були об'єднані День пожежника та День рятувальника в одне свято, що
відзначається 17 вересня. Незважаючи на те, що 29 січня втратило статус офіційного
свята, пожежники продовжують
відзначати свій день.
У наш час професійні пожежники не лише гасять
пожежі, вони ліквідують наслідки повеней, землетрусів, терористичних актів,
рятуючи людей та тварин.
За першим сигналом про небезпеку вони негайно
вирушають туди, де виникає екстремальна ситуація.
Костюм пожежника витримає температуру до 1200 °C.
Його роблять зі спеціальних матеріалів, які витримують таку температуру
й захищають людину від концентрованих кислот та лугів.
Під час великих пожеж та інших надзвичайних ситуацій
пожежники можуть працювати без перерви понад добу.
Працівників пожежної охорони України, героїв, які зберігають наш спокій,
вітаємо з професійним святом. Дякуємо за вашу мужність, проявлену в різних екстремальних ситуаціях, коли лише самовіддані люди
здатні зберегти присутність духу. Бажаємо здоров’я вам і вашим близьким.
Миру та добра!
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути мультсеріал
та повторити правила протипожежноі безпеки:
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
повторити разом про склад числа,
повправлятись у написанні цифри 8
та вирішенні цікавих задач:
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
та разом повторити правила
протипожежноі безпеки:
Шановні малята та батьки!
Протягом цього тижня
виконуйте руханку "Руки вгору - руки вниз"
разом з нашим фізкультурним керівником -
Ніно Демуріівною Вишневською:
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
та разом повторити основні правила безпечноі поведінки:
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
"Розрізняємо голосні та приголосні звуки"
та повправлятись у вимові різних звуків:
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути у блозі інструктора з фізичного виховання за посиланням
правила безпечноі поведінки на водоймах взимку та повторити разом!
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
та поговорити про стан водойм
у вашому населеному пункті цієі зими:
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
та повторити які органи чуття є в людини:
Шановні малята та батьки!
Протягом цього тижня
виконуйте комплекс ранковоі гімнастики
"Розбудило сонечко нас з тобою"
разом з нашим фізкультурним керівником -
Ніно Демуріівною Вишневською:
Сучасна піца, яку ми знаємо сьогодні, виникла
в Неаполі, Італія, у XVIII столітті. У 1889 році неаполітанський піцайоло
Раффаеле Еспозіто створив піцу на честь королеви Маргарити Савойської,
використавши помідори, моцарелу та базилік, що символізували кольори
італійського прапора. Ця піца отримала назву “Маргарита” і стала однією з
найпопулярніших у світі.
У 2017
році мистецтво неаполітанських піцайоло було внесено до списку нематеріальної культурної спадщини
ЮНЕСКО, що підкреслює культурну та гастрономічну цінність піци в усьому світі.
Святкування Всесвітнього дня піци
В
Італії Всесвітній день піци святкують 17 січня, у день святого Антонія Абата,
покровителя пекарів та піцайоло. У Неаполі, зокрема, цей день традиційно відзначається
як свято піцайоло.
У цей день багато піцерій та ресторанів проводять спеціальні акції, пропонують нові види піци та організовують майстер-класи з її приготування. Любителі піци мають чудову нагоду насолодитися улюбленою стравою, спробувати нові рецепти або навіть приготувати піцу вдома, експериментуючи з різноманітними інгредієнтами та способами приготування.
Сьогодні піца є однією з найпопулярніших страв у світі.
Вона адаптувалася до місцевих смаків у різних країнах, що призвело до появи
численних варіацій цієї страви. Наприклад, у США популярні такі види піци, як
“Нью-Йоркська” з тонким тістом та “Чиказька” з пухким тістом. В Японії можна
знайти піцу з морепродуктами, а в Бразилії — з зеленим горошком. Ця
універсальність робить піцу улюбленою стравою мільйонів людей. Піцу можна легко
приготувати, є багато рецептів, дієтичної піци без глютену або низьковуглеводні
рецепти.
Всесвітній день піци — це чудова нагода відсвяткувати
смак та аромат смачної страви та теплих зустрічей “на піцу”, що об’єднує людей
по всьому світу. Цей день є прекрасною нагодою зібратися з друзями чи родиною
та насолодитися різноманіттям смаків, які пропонує піца.
Шановні малята та батьки!
Перегляньте відео
та разом відповідайте на запитання:
Шановні малята та батьки!
пропонуємо послухати
зимову історію
та дізнатись як Сніговик допоміг
дівчинці Марійці здійснити іі бажання:
Починаючи з 2019 року, 14 січня щорічно у всьому світі відзначають
Всесвітній день логіки (World Logic Day). Цей день було започатковано
Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури. Головними
цілями створення такого свята є сприяння розвитку логіки та розширення
розуміння світовою громадськістю цієї чудової науки.
Логікою
прийнято називати науку розсудливості, науку про те, як правильно міркувати.
Логіка дозволяє значно скоротити послідовність дій та вибрати єдино правильне
рішення, а також допомагає ширше дивитися на навколишній світ, глибше відчувати
та розуміти його.
Найпростішими та захоплюючими прийомами розвитку логіки є:
♟
головоломки (ребуси, шаради, японські кросворди, судоку, Какуро, Кубик Рубіка,
П'ятнашки і т.д.);
♟ логічні
ігри (шашки, шахи, шашки Го, Рендзю та ін);
♟ мобільні додатки.
За посиланнями https://osvitoria.media/tag/igry-dlya-logiky/ та https://childdevelop.com.ua/worksheets/tag-logics-sortpop/ви знайдете цікаві ігри для розвитку логіки.
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
та разом повправлятись в поділі слів на склади:
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо переглянути відео
та разом обговорити які корисні страви
ви готуєте разом з родиною
та як іжа впливає на наше здоров'я:
11 січня відзначається Міжнародний день «дякую» – свято, яке було започатковане з ініціативи ЮНЕСКО та ООН і покликане нагадати людям про цінність хороших манер. В Україні це свято відзначають із 2008 року.
Щодня люди вимовляють слово «дякую» мільйони разів, але чи замислюються вони про те, як це слово з’явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має?
Міжнародний день дякую у багатьох країнах святкують з великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, на яких, наприклад, збирають кошти для нужденних, конкурси й безліч інших розважальних заходів. В освітніх установах говорять про важливість дякувати близьким, розповідають про культурні традиції, етику, а також гарні манери. У цей день люди говорять один одному теплі слова і обмінюються листівками, висловлюючи свою ввічливість і подяку.
Слово «дякую», як вважають психологи, володіє магічними властивостями. На думку фахівців, вираз подяки покращує здоров’я як адресату, так і тому, хто виражає свої почуття. Слова подяки позитивно впливають на емоційний стан та розумову діяльність людини. Однак справжня вдячність, яка може принести користь, повинна йти тільки від чистого серця.
В українській мові сьогодні вживається два «вдячних» слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим є походження і значення слова «спасибі». «Спасибі» – стале скорочення від фрази «Спаси Бог».
Слово «дякую» має набагато складнішу історію. Твердження деяких мовознавців про його походження від нім. «danke» через посередництво польської мови виглядають дещо поверховими та непереконливими. Перш за все, ареал розповсюдження слів із цим коренем надзвичайно широкий – він охоплює майже всі германські мови (нім. “danke”, голл. “dank”, англ. “thank”, сканд. “tak”, “takk”), всю групу західнослов’янських мов (чес. “d?kuji”, пол. “dzi?kuj?”, словаць. “?akujem”), а також вживається у білоруській та українській мовах. Навіть при побіжному аналізі помітно, що, ймовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку.
Цікаві факти про слово «дякую»:
– уперше вислів «дякую» зафіксовано у словнику-розмовнику, виданому в Парижі в 1586 році.
– за своєю етимологією слово «дякую» несе в собі знак народження, символ удачі, зв’язок землі і неба, а також чоловічої і жіночої сутності;
– щороку, поряд з Всесвітнім днем «дякую», ми святкуємо Всесвітній день подяки, який відзначається 21 вересня;
– говорячи «дякую», потрібно дивитися людині в очі;
– старовіри не використовують слово «спасибі», тому що вважають, що слово виникло від словосполучення «спаси Бай». Бай – це ім’я одного з язичницьких богів;
– з великих міст світу самим ввічливим вважається Нью-Йорк – «дякую» тут найчастіше вимовляють. Найменш ввічливим вважається Мумбаї в Індії;
– слово «дякую» – одне з найуживаніших слів і міжнародній лексиці.
Тож, 11 січня – це саме той час, коли варто подякувати всім, хто робить для нас добро.
Не соромтеся подякувати мамі за приготований сніданок, випадкового перехожого – за те, що притримав перед вами двері, колегу – за надану послугу.
Дякуємо захисникам України за можливість жити і працювати під мирним небом!
Перегляньте презентацію "Історія свята "Дякую":
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо послухати аудіоказку
"Киці-мандрівниці. Новий рік у Буковелі"
та дізнатись про цікаві пригоди героів:
Шановні малята та батьки!
Перегляньте разом відео
та повторіть техніку безпечноі поведінки:
Шановні малята та батьки!
Послухайте завдання святковоі вікторини
та відповідайте разом:
Послухайте та вивчіть разом пісню "Наша добра зимонька":
Шановні малята та батьки!
Пропонуємо перглянути відео
та разом відповідати на запитання:
Водохреща або Ордана, Йордана, Богоявлення – третє і завершальне
велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі
християни відзначають уже 6 січня. Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в
Йордані Христа.
Коли Ісус
Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в
річці Йордані. Зайшовши на берег – з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав
Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна
назва свята – Богоявлення.
Православні та
греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці.
Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог
Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.
Вважається, що
на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і
зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. На Водохреща
обов’язково ходили до церкви. Зранку відтепер уже 6 січня люди ходять до церкви
святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар
кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
Після
водосвяття всі люди поверталися до своїх хат...Традиція пити водохресну воду,
вмиватися нею і обмивати дітей зберігається і сьогодні.
Набрати води на
свято і зберігати її вдома протягом року, аж до наступного січня – річ звичайна
для більшості віруючих сьогодні. Зберігають її, як і колись, у скляному посуді,
біля ікон, якщо такі є у домі.
Наступного,
після Водохреща, дня люди справляли «посвятки» – тобто переходили до звичайного
трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя.
Колись
господині діставали свої починки (полотно, нитки), які перед Різдвом ховалися
подалі від гріха, «щоб лихий ниток не плутав». І все ж, на Предтечу хоч люди й
готувалися до господарських справ, важливу роботу не розпочинали. Це був, свого
роду, ритуальний перехід, а тому й казали: «Прийшов Предтеча і забрав свята на
плечі».
Шановні малята та батьки!
Виконуйте "Новорічну руханку"
разом з нашим фізкультурним керівником -
Ніно Демуріівною Вишневською:
Шановні малята та батьки! Пропонуємо разом послухати аудіоказку "Одна нірка на двох" :