7 травня - міжнародний день планетаріів

 

Людям властиво захоплюватися сяйвом зірок на нічному небі. Ця неземна краса заворожує, надихає, змушує задуматися про вічну гармонію та неосяжність такого загадкового явища, як Всесвіт. На жаль, в сучасних умовах великого міста природне зоряне світло часто неможливо побачити. Найзручніше демонструвати зоряне небо в спеціальних закладах — планетаріях. Завдяки спеціалістам   там можна не тільки без перешкод помилуватися зоряним небом, а й розширити свої знання з астрономії. Щоб донести до людей інформацію про важливу місію планетаріїв, існує спеціальне свято — Міжнародний день планетаріїв (International Day of Planetariums), який традиційно відзначався щорічно в другу неділю березня.

Планетарієм називають як заклад, так і спеціальний пристрій, який є спільним для більшості з цих закладів. Це великий проєкційний екран у вигляді купола, на якому реалістично демонструються в русі зірки, планети й інші небесні тіла. Все відтворюється за допомогою різноманітних технологій — оптичних, електромеханічних, лазерних. Можливо змоделювати картину нічного неба з будь-якої точки земної поверхні та в   будь-який момент часу — натепер, в минулому чи в майбутньому.

  У сучасному світловому забрудненому світі багато людей втратили зв’язок із зірками. Лише деякі з них можна побачити над великими містами, і навіть у деяких сільських місцевостях світло приховує зірки Чумацького Шляху. Планетарії були створені для того, щоб “спіймати зірки” і принести їх на Землю, щоб кожен міг насолоджуватися ними і дізнаватися про них.

Ще одна мета Міжнародного дня планетаріїв — збільшити це число, інформуючи якомога більше людей про те, що планетарії існують, і що вивчення зірок, дослідження космосу та астрономія — це захоплююче заняття на все життя.

Подібно до того, як кожна нація об’єднана під зоряним склепінням над головою, планетарії об’єднані духом і метою під одним куполом.

Першим відомим в історії планетарієм вважають винахід Архімеда. В II столітті до нашої ери він створив механічну модель Сонця, Місяця та п’яти планет. Планетарій Архімеда приводило в рух стиснуте повітря. Після смерті винахідника пристрій було вивезено до   Риму, де він викликав подив і захоплення. Але після загибелі Римської імперії аж до середньовіччя про планетарії було забуто.

В XIII столітті до Європи потрапив артефакт з Близького Сходу — шатро, яке оберталося спеціальним механізмом навколо своєї осі, а стеля була перфорованою численними маленькими отворами у формі сузір’їв. Глядач, який знаходився всередині шатра, отримував ілюзію спостереження за рухом зірок навіть при денному світлі.

Більш точно відтворювати небесні процеси дозволили механічні пристрої, що імітували рух планет та Сонця. Італієць Джованні Донді, лікар і астроном, в 1348 році створив механічну модель, яка базувалася на геоцентричній системі Птолемея. Згодом геліоцентрична система Коперника та відкриття гравітації Ньютоном змінили уявлення людей про будову Всесвіту.

Британський годинникар Джордж Грем в 1704 році став автором першої механічної моделі руху планет на базі геліоцентричного принципу.  Копія цієї моделі була створена для Чарльза Бойля — графа Оррері. Відтоді термін «оррері» став спільною назвою для подібних механічних моделей Сонячної системи. 

Оррері були досить невеликими пристроями, астрономи ж прагнули відтворити небесну сферу більш масштабно. Це вдалося Адаму Вокеру, який створив прототип проєктора для планетаріїв. Пристрій, який об’єднував механічний рух з методом проєкції, мав успіх на публічних лекціях з астрономії в 1780-х роках.

В 1903 році німецький вчений Оскар фон Міллер почав планувати створення Німецького технічного музею, в якому обов’язково мав бути планетарій. Для пошуку технології, яка дозволила б відтворити структуру й динаміку зоряного неба, фон Міллер звернувся до оптичної фірми Zeiss. Інженери компанії запропонували встановити фіксований купол   в якості екрану, на який будуть проєктуватися зображення небесних об’єктів. На розробку всіх деталей пішли роки, а в період Першої світової війни роботу взагалі було призупинено. Нарешті, в 1924 році в Мюнхені відкрився перший планетарій в сучасному розумінні.

Після Другої світової війни та поділу Німеччини на західну та східну частини виробництво планетаріїв відновилося лише в 1954 році. За час відсутності на  ринку Zeiss було кілька спроб створення нових моделей планетаріїв, наприклад, Каліфорнійською академією наук.

50-60-ті роки минулого століття стали періодом космічного змагання між країнами. По всій планеті відкривалося багато планетаріїв, особливо конкурували між собою США та Радянський Союз. В Сполучених Штатах в межах космічної програми в школах встановили близько 1200 планетаріїв. В 1977 році в місті Лінкольн, що в штаті Масачусетс, було створено портативний  планетарій StarLab, який здобув широку популярність в світі.

В подальшому технології планетаріїв продовжували вдосконалюватися. В 1980-х роках з’явилися проєктори з комп’ютерною графікою, далі планетарії стали працювати на повністю цифровій проєкційній системі. Значним досягненням стала розробка домашніх моделей планетаріїв, які легко можна переносити в сумці. Попри те, що такі моделі вважаються напівпрофесійними, вони здатні спроєктувати на стелю кімнати зображення 10 тисяч зірок.

Щоб планетарії в різних країнах могли ефективно співпрацювати, ділитися досвідом, інноваціями, підвищувати якість надання послуг, в 1970 році було створено Міжнародне товариство планетаріїв. Його членами наразі є 500 планетаріїв з 50 країн. Це планетарії муніципалітетів, громадських установ, музеїв, шкіл, університетів — стаціонарні та пересувні.

Міжнародний день планетаріїв було засновано в Італії в 1991 році Асоціацією італійських планетаріїв, що є учасником Міжнародного товариства планетаріїв. В 1995 році до святкування приєдналися інші європейські країни, в тому числі й Україна, а в подальші роки — США, Австралія та країни Азії.

Планетарій — це універсальний засіб для вивчення астрономії чи просто для розваги та розширення свого світогляду. Міжнародний день планетаріїв покликаний підвищувати зацікавленість людей астрономією та іншими природничими науками.

Крім зоряного неба, в сучасному планетарії можна побачити поверхню інших планет, глибини океанів, підземні надра, могутні природні стихії — виверження вулканів, цунамі, землетруси.  Документальні фільми в 4-D форматі створюють ілюзію повного занурення в глибини космосу чи океану.

В планетаріях постійно організовують різні тематичні програми —  наприклад, про життєвий цикл зірок, темну матерію тощо. До уваги наймолодших  відвідувачів — пізнавальні мультфільми, для меломанів — музично-зоряні шоу в супроводі класичної, джазової чи рок-музики. Влаштовують навіть романтичні шоу-програми для закоханих.

До того ж, Міжнародний день планетаріїв звертає увагу на серйозну проблему — світлове забруднення. Це штучне освітлення в темний час доби від дорожніх знаків, будівель, ліхтарів. Виявляється, що воно заважає не тільки астрономічним спостереженням. Відсутність нічної темряви згубно впливає на здоров’я людини, руйнуючи  природні ритми організму.  Страждають також і птахи, комахи та інші тварини. Навіть підводні мешканці відчувають вплив від світла нафтових веж, портів та кораблів. Тому необхідно зменшити інтенсивність освітлення в залежності від потреби, встановлювати датчики руху, закривати вікна вночі щільними шторами.

 Розфарбуйте разом:

6 травня - День Розмальовки

 

Вперше розмальовки з’явились в США у 1880 році. В 1907 році була опублікована перша книжка з коміксами для розфарбування. Пік популярності розмальовок прийшовся на 60-ті роки.

Завдяки розмальовкам діти розвивають дрібну моторику, уважність, посидючість та охайність. Також розмальовки допомагають дітлахам засвоювати кольори, вчитись штрихувати в одному напрямку, не виходячи при цьому за контури. Малеча може самостійно обирати, з якого елементу починати, підбирати необхідні кольори.

Розмальовка – корисна і цікава розвага не тільки для дітей, а й для дорослих, як терапевтична техніка і прекрасний спосіб релаксації.

Розмальовка – це:

·         альтернатива медитації

·         лікування депресії

·         антистрес-терапія

·         тренування для розуму

·         підвищення концентрації й уваги

·         стимуляція півкуль мозку

·         відхід від проблем

·         повернення у дитинство

·         розслаблення

·         тренування дрібної моторики.

Розмальовуйте на здоров’я!

 

Комплекс вправ ранковоі гімнастики з м'ячем

 

Шановні малята та батьки!

Протягом цього тижня пропонуємо виконувати 

комплекс вправ ранковоі гімнастики з м'ячем 

разом з нашим інструктором з фізичноі культури - 

Ніно Демуріівною Вишневською:

Аудіоказка "Наполегливість"

 

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо разом послухати аудіоказку 

"Наполегливість":

Найпоширеніші дерева Украіни

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео 

 "Найпоширеніші дерева Украіни" 

та разом дізнатись цікаві факти про рослинність нашоі краіни:

День прикордонника

 

Для кожної країни світу особливим святом є День прикордонника. В Україні ця подія відзначається 30 квітня щороку. Святкування – можливість віддати пошану військовослужбовцям, які охороняють межі держави, а також віддячити прикордонникам, що дістали поранення або загинули при виконанні службових обов’язків.

Спочатку святкування Дня прикордонників було призначене Указом Президента у 1992 році на 4 листопада. З 2003 року подію відзначали у травні 23 числа. А вже згодом новим Указом Президента у 2018 році було встановлено нову дату – 30 квітня. Святкування урочисто відбувається кожного року.

Нову дату запровадження свята обрали невипадково. У 1918 році під час більшовицького режиму в Росії армія УНР встановила на кордоні державні символи та проголосила незалежність України. 9 лютого цього ж року було підписано Брестський мирний договір, за яким Україну визнали самостійною державою. За умовами договору союзники надали українському народові військову допомогу для утримання незалежності держави від встановлення більшовицького режиму.

9 квітня 1918 року Запорізьку дивізію війську УНР переформували у військовий корпус. 30 квітня завершився український контрнаступ на Донбасі з метою визволення від більшовиків. Після взяття станції Колпакове на рубежі УНР та Донської республіки на кордоні земель замайорів жовто-блакитний прапор як символ вільної незалежної України.

Більше десяти років прикордонники зі зброєю в руках протидіють російський агресії, три з яких – під час широкомасштабного вторгнення. Вони першими зустрічали ворога на кордоні, хоробро обороняючи Україну. Прикордонники завжди у найгарячіших точках лінії фронту поряд з усіма українськими воїнами та тими, хто став на захист держави. Вони беруть участь у надскладних операціях Сил оборони нашої країни.

Ми памʼятаємо кожного і кожну, хто віддав своє життя за Україну та свободу. Усіх, хто загинув, щоб ми могли продовжувати боротьбу за незалежність. Схиляємо голови в памʼять про них…

Українці, як ніхто, розуміють, що безпека держави починається з безпеки її кордонів.

Державна прикордонна служба постійно нарощує свої можливості, аби реагувати на актуальні та потенційні загрози власними наявними силами. Формуються прикордонні загони бригадного типу, на озброєння наших воїнів надходить все більше артилерійських засобів та броньованої техніки, нові зразки зброї, розвивається напрямок застосування безпілотних літальних апаратів.

Ми продовжимо робити все від нас залежне, щоб наші захисники та захисниці мали всі необхідні засоби, аби бити ворога та берегти свої життя. Наша головна цінність – Люди!

Україна обовʼязково переможе в цій війні добра проти зла та поверне контроль над державним кордоном у його міжнародно визнаних межах. Ми захищаємо свою державу, працюємо заради нашої держави! Ми обʼєднані задля звільнення України від ворога! При цьому ми стоїмо на захисті демократичних цінностей, які для нас завжди були пріоритетними!

Прикордонники України разом з іншими складовими Сил оборони нашої країни та усім Українським народом не припинять боротися за Батьківщину! Разом до Перемоги!

Слава прикордонникам України!

Слава Україні!

Слава народу України!!!

 

 

Про цикл життя дерев

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео 

 "Про цикл життя дерев" 

та разом дізнатись цікаві факти про дерева:

Всесвітній день бажань

 

29 квітня в багатьох країнах відбуваються заходи та акції, призначені важливій події – Всесвітньому дню бажань (World Wish Day). Це гарна нагода, аби реалізувати мрії. Для світового суспільства таке святкування – це можливість подарувати близькій людині турботу, увагу та любов. 

Історія свята розпочалася у 1977 році в США, коли чотирирічний хлопчик Крістофер Джеймс Грейчус, що був хворий на лейкемію, та його мати Лінда познайомилися з митником Томмі Остіном. Малюк розповів, що давно мріє стати поліцейським. Остін вирішив допомогти дитині здійснити бажання.

Минуло три роки, стан здоров’я дитини значно погіршився. Томмі зв’язався з представниками поліції та домовився організувати для Крістофера політ на вертольоті. 29 квітня 1980 року малий Крістофер та Рон Кокс, офіцер Департаменту громадської безпеки штату Аризона, вилетіли до міста Фенікс на вертольоті DPS. Далі хлопець разом з офіцером Френком Шенквицем з аеропорту вирушили у центральний офіс Департаменту в супроводі трьох патрульних машин та мотоцикла. Крістофер цілий день провів час в цій організації, а потім отримав значок почесного поліцейського Аризони.

Крім того, спеціально для Кріса офіцер Рон Кокс домовився з представниками компанії John’s Uniforms, аби для дитини зшили форму патрульного. Власник фірми був вражений цією ситуацією, дуже співчував хворому хлопчику. Тому за одну ніч він разом з двома співробітницями пошив ідентичну копію форми поліцейського. Крістоферу вручили форму 1 травня.

Через деякий час Кріс помер від хвороби. Від Департаменту Аризони до міста Кєвані в штат Ілінойс поїхали на  похорон офіцери Френк Шенквиць та Скотт Шталь. На згадку про дитину за згодою матері Кріса вони вирішили заснувати у Феніксі Chris Greicius Make-A-Wish Memorial, що згодом став благодійним фондом Make-A-Wish. Ось таким чином з сумної історії з’явилося важливе свято.

Спочатку організація Make-A-Wish допомагала американським дітям. Пізніше у 1983 році представництво фонду відкрили в Канаді. Ще через 10 років благодійний фонд став міжнародною організацією. Головною метою святкування 29 квітня Всесвітнього дня бажань є допомога дітям. 

Щороку в різних країнах проводять благодійні акції, спортивні заходи, аукціони у Всесвітній день бажань. Отримані з цього кошти спрямовують на здійснення мрій хворих дітей віком від 2,5 до 18 років. Організаторам вдається виконувати кожен рік бажання майже 30 тисяч важкохворих дітей. А з моменту свого заснування фонд здійснив більше 480 тисяч дитячих мрій.

В заходах беруть учать 50 країн, 45 тисяч волонтерів. Навіть відомий співак Майкл Джексон свого часу сприяв діяльності благодійного закладу. Важливість свята в тому, що у кожного є шанс здійснити бажання не тільки власних дітей, але й допомогти сиротам, маленьким пацієнтам клінік, дитячих будинків.

 Перегляньте разом відео "Про день виконання дитячих бажань"

День застібки - блискавки

 

Свято відзначається 29 квітня починаючи з 1913 року.

Свою назву застібка отримала через «блискавичне» закривання/відкривання, поєднання та роз’єднання обох її частин. Англійці придумали назву зіпер (блискавка), по аналогії зі звучанням механізму застібки - слова «вжик» або «з-і-і-і-п». Автором цього визначення став поет з Великобританії Гілберт Франкау.

Отже, сучасна застібка-блискавка – це механізм для швидкого з'єднання або роз'єднання двох частин виробу. Вона складається з двох смужок тканини, на яких прикріплені зубчики, які можуть бути виконані з різних матеріалів (металу чи пластмаси), а також замка-бігунка, що з'єднує чи роз'єднує обидві частини застібки.

У наш  час блискавка - найпоширеніша застібка, яка зустрічається у різних виробах:

·         в одязі;

·         взутті;

·         сумках;

·         постільній білизні;

·         домашньому текстилі;

·         спецодязі;

·         уніформі;

·         спортивному спорядженні;

·         туристичному оснащенні;

·         автомобільних аксесуарах тощо.

Як створювалася застібка-змійка:

Цікаво те, що творцем застібки блискавки була не одна людина, а троє! Більше шістдесяти років пробивався цей винахід до свого визнання, і ще десять років - до отримання широкого поширення. Еліас Хоув, винахідник швейної машини, у 1851 році створив застібку, назвавши її «безперервною». На жаль, цей винахід іще впродовж довгих 30 років перебував поза увагою. І лише після стількох років американський інженер-механік Уїткомб Джадсон отримав патент на застібку-блискавку.

Світ дізнався про цю унікальну застібку лише в 1893 році. Прототип винайденої блискавки був створений Уїткомбом як засіб допомоги його товаришеві на ім’я Стайл. У 1871 році в Чикаго сталася величезна пожежа, і кресляр за професією, Стайл, рятуючи з вогню маленьку дівчинку, пошкодив собі спину. Після лікування йому було важко зашнуровувати взуття, і тоді його друг Уїткомб запропонував йому скористатися своїм винаходом - застібкою-блискавкою.

Застібка-змійка на ті часи коштувала недешево, а також була складною у виготовленні, тому її довго не визнавала громадськість. Та й надійність її бажала кращого. Винахідник Джадсон в силу фінансових проблем не міг продовжувати розробки самостійно, тому розпочав співпрацю з Луїсом Уокером і Гаррі Ерлом.

Згодом блискавка була вдосконалена шведсько-американським інженером Гідеоном Сундбеком та європейкою Катариною Кун-Моос. Це сталося у 1913 році, який вважається другим роком ​​народження застібки.

На сьогодні основними країнами-виробниками сучасних застібок блискавок є: Японія, Китай, Індія та Бангладеш.

Популярність аксесуару принесло те, що американці використали         замок для грошових ременів моряків напередодні Першої світової війни.   Назва «блискавка» з’явилася у 1923 році. Це була ідея компанії BF Goodrich, яка вирішила ставити застібку Sundback на гумові чоботи. Блискавка у назві аксесуару означає швидкість, бо завдяки новій застібці взувати черевики стало набагато простіше. 

В 1930-х роках вдала рекламна кампанія принесла винаходу ще більшу популярність, застібки стали використовувати при пошитті дитячого одягу. А трохи згодом у 1937 році на аксесуар звернули увагу французькі модельєри. Вони почали ставити «блискавки» на верхній одяг та речі, які відкривалися з обох боків.

Диво-застібка зараз використовується всюди – на одязі, взутті, постільній білизні, сумках, рюкзаках, шкільних портфелях, пеналах, канцелярських товарах. Саме тому день названо святом народження застібки-блискавки, аби люди не забували про цікавий винахід.

 Перегляньте відео "Цікаві факти про застібку - блискавку"

 

День працівників швидкоі допомоги

 

28 квітня в Україні відзначають День працівників швидкої допомоги.

Історія швидкої допомоги в Україні почалася в 1881 році - тоді в Києві, в міській управі на Хрещатику створили "Гурток київських лікарів з метою нічних чергувань". Понад 20 років там безкоштовно допомагали при нещасних випадках і травмах. У 1890 році швидку допомогу почали надавати у Львові, а в 1903 - в Одесі.

Перша станція швидкої медичної допомоги з'явилася в Києві 30 червня 1902-го - тут вже були обладнані приймальня, хірургія, перев'язувальна, аптека, стерилізаційна. Коли почалася Друга світова, станція швидкої якийсь час не працювала, але вже в 1943-му знову почала надавати допомогу, з'явився навіть "стаціонар на колесах" - автомобіль з лабораторією і сучасним обладнанням.

Сьогодні працівники швидкої допомагають тисячам пацієнтів на добу. Сильно зросло навантаження на медиків в період пандемії коронавірусу і зараз, під час війни - їм часто доводиться ризикувати собою, щоб врятувати життя інших людей в гарячих точках.

Ви - тихі герої невидимого фронту. Бажаємо вам сил, бадьорості духу, здоров'я, радості та більше вдячних пацієнтів. Зі святом всіх працівників швидкої допомоги!