Подоляночка

понеділок, 12 травня 2025 р.

У світі дорожнього руху

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео

"У світі дорожнього руху"

та разом повторити

основні правила безпечноі поведінки:

Комплекс вправ ранковоі гімнастики

Шановні малята та батьки!

Протягом цього тижня пропонуємо виконувати

комплекс вправ ранковоі гімнастики

разом з нашим інструктором з фізичноі культури -

Ніно Демуріівною Вишневською:

неділя, 11 травня 2025 р.

Міжнародний день матері (International Mother’s Day) – це день, присвячений вшануванню матерів та бабусь або жінок, що замінювали їх. Щороку відзначається у другу неділю травня. Це свято материнства та любові, доброти та сімейних цінностей, свято дітей та батьків. Це сімейне та суспільне свято, що дає можливість висловити вдячність за щоденну любов, турботу та зусилля матерів. Пронизане теплими почуттями, як теплі лагідні травневі дні, свято усіх мам нагадує нам про найважливішу людину у житті кожного.

Перегляньте разом відео: "День матері. Історія свята":

Пограйте в гру "Матуся яка?":

Послухайте пісні:

пʼятниця, 9 травня 2025 р.

Аудіоказка "Тиша"

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо разом послухати

аудіоказку "Тиша":

четвер, 8 травня 2025 р.

8 травня - День Пам'яті та Примирення

8 травня в Україні та у всьому світі вшановується День пам’яті та примирення. Кожне слово у назві цієї дати має глибоке значення. Пам’ять говорить нам про те, що ми маємо не забувати мільйони людей, які загинули у Другій світовій війні. Примирення – означає, що всі країни, що брали участь у кривавих діях тієї війни мали б примиритися між собою та не починати нових війн.

Мета цього пам’ятного дня – ще раз нагадати про невинних жертв війни, про безглуздо знищених в результаті бойових дій людей, про жахливі воєнні злочини, злочини проти людяності. Народи повинні були примиритися для того, щоб не допустити повторення подібних подій знову.

День пам’яті та примирення відзначають 8 травня не випадково. Адже саме цього дня, у 1945 році було підписано Акт про капітуляцію тодішнього агресора – Німеччини. Подумки повертаючись в ті дні, важливо оцінити внесок кожної держави, а також кожної окремої людини у завершення воєнних дій. Розглянемо, які історичні події передували запровадженню Дня пам’яті та примирення, як у світі, так і в Україні.

Восени 2004 року, на 59-му з’їзді Генасамблеї Організації об’єднаних націй, дата 8 травня отримала офіційне визнання та назву – День пам’яті та примирення. У відповідній Резолюції було зазначено, що всі держави, що мають членство в ООН відзначати цей день як пам’ятний на честь жертв, що постраждали під час Другої світової війни.

Друга світова війна відбувалася з 1 вересня 1939 року по 2 вересня 1945 року за участю країн Осі – Німеччини, Італії та Японії – і союзників антигітлеровської коаліції – Франції, Великобританії, США, Радянського Союзу, Китаю, а також усіх підписантів Декларації ООН, включаючи Австралію та Нову Зеландію.

Ця війна принесла людству незліченні скорботи, особливо в Європі, Азії, Африці та на Тихому океані. Епічна боротьба за свободу та визволення призвела до загибелі 40 мільйонів мирних жителів та 20 мільйонів солдатів. Друга світова війна ознаменувалася фашизмом, тиранією, Голокостом та іншими тяжкими та жахливими злочинами, вчиненими нацистами проти людства.

День 8 травня, який називається Днем пам’яті та примирення в честь жертв Другої світової війни, має подолати негативну спадщину війни та посилити міжнародний акцент на примиренні, міжнародному та регіональному співробітництві та демократичних цінностях, правах людини та основних свободах, зокрема через ООН.

День пам’яті та примирення, що відзначається 8 травня у всьому світу, дає змогу кожному з нас переосмислити події минулого та підсумувати ті жахливі наслідки, які отримала наша країна у тій всесвітній боротьбі.

У міжвоєнний час однією з найбільших трагедій українського народу стало те, що після Першої світової війни українці не змогли утворити національну державу і знову опинилися по різні боки кордонів багатьох держав – СРСР, Польщі, Чехословаччини, Румунії.

Вже в березні 1939 року закарпатські українці взялися за зброю, щоб відстояти незалежність Карпатської України, на землі якої зазіхала хортиська Угорщина.

У вересні 1939 року, коли німецькі війська на заході та Червона армія зі сходу почали військові дії проти Польщі і почали бомбардувати вулиці Львова та інших українських населених пунктів, наші земляки вступали на службу до Польського Війська, щоб протистояти навалі агресорів.

Однак вже в червні 1941 році колишні союзники стали ворогами, коли німецькі військові формування вдерлися на територію СРСР, до складу якого в той час входила Україна. З того часу українські землі стали осередком запеклих боїв. За весь період війни до радянських військ було мобілізовано понад 6 000 000 чоловіків, 3 000 000 з них загинуло, а 1 500 000 отримали інвалідність.

Але для українців війна не закінчилась в 1945 році, оскільки Українська повстанська армія вела бойові дії принаймні до 1956 року.

Українці боролися з ворогом, перебуваючи в армійських лавах різних країн. У складі польської армії воювало близько 150 000 вихідців з України, США – до 100 000, Канади – 40 000. Також українці брали участь в боях проти німецької армії у складі окремого батальйону французького Руху Опору.

Попри те, що на європейському континенті бойові дії припинилися у травні, українські військові продовжували брати участь в боях аж до вересня 1945 року, коли Японія підписала Акт про капітуляцію. У підписанні цього документу брали участь 4 країни – Сполучені Штати, Великобританія, Китай та СРСР. Радянський Союз представляв генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко, родом з Уманщини.

В День пам’яті та примирення на офіційному рівні відвідуються меморіали жертв Другої світової війни, підносяться квіти до пам’ятників учасників бойових дій, що встановлені практично в кожному населеному пункті. Це не свято урочистості та радості, а день суму та скорботи.

Варто зазначити, що День пам’яті та примирення має свій символ – червоний мак. А гасло дня звучить наступним чином: «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

середа, 7 травня 2025 р.

7 травня - міжнародний день планетаріів

Людям властиво захоплюватися сяйвом зірок на нічному небі. Ця неземна краса заворожує, надихає, змушує задуматися про вічну гармонію та неосяжність такого загадкового явища, як Всесвіт. На жаль, в сучасних умовах великого міста природне зоряне світло часто неможливо побачити. Найзручніше демонструвати зоряне небо в спеціальних закладах — планетаріях. Завдяки спеціалістам там можна не тільки без перешкод помилуватися зоряним небом, а й розширити свої знання з астрономії. Щоб донести до людей інформацію про важливу місію планетаріїв, існує спеціальне свято — Міжнародний день планетаріїв (International Day of Planetariums), який традиційно відзначався щорічно в другу неділю березня.

Планетарієм називають як заклад, так і спеціальний пристрій, який є спільним для більшості з цих закладів. Це великий проєкційний екран у вигляді купола, на якому реалістично демонструються в русі зірки, планети й інші небесні тіла. Все відтворюється за допомогою різноманітних технологій — оптичних, електромеханічних, лазерних. Можливо змоделювати картину нічного неба з будь-якої точки земної поверхні та в будь-який момент часу — натепер, в минулому чи в майбутньому.

У сучасному світловому забрудненому світі багато людей втратили зв’язок із зірками. Лише деякі з них можна побачити над великими містами, і навіть у деяких сільських місцевостях світло приховує зірки Чумацького Шляху. Планетарії були створені для того, щоб “спіймати зірки” і принести їх на Землю, щоб кожен міг насолоджуватися ними і дізнаватися про них.

Ще одна мета Міжнародного дня планетаріїв — збільшити це число, інформуючи якомога більше людей про те, що планетарії існують, і що вивчення зірок, дослідження космосу та астрономія — це захоплююче заняття на все життя.

Подібно до того, як кожна нація об’єднана під зоряним склепінням над головою, планетарії об’єднані духом і метою під одним куполом.

Першим відомим в історії планетарієм вважають винахід Архімеда. В II столітті до нашої ери він створив механічну модель Сонця, Місяця та п’яти планет. Планетарій Архімеда приводило в рух стиснуте повітря. Після смерті винахідника пристрій було вивезено до Риму, де він викликав подив і захоплення. Але після загибелі Римської імперії аж до середньовіччя про планетарії було забуто.

В XIII столітті до Європи потрапив артефакт з Близького Сходу — шатро, яке оберталося спеціальним механізмом навколо своєї осі, а стеля була перфорованою численними маленькими отворами у формі сузір’їв. Глядач, який знаходився всередині шатра, отримував ілюзію спостереження за рухом зірок навіть при денному світлі.

Більш точно відтворювати небесні процеси дозволили механічні пристрої, що імітували рух планет та Сонця. Італієць Джованні Донді, лікар і астроном, в 1348 році створив механічну модель, яка базувалася на геоцентричній системі Птолемея. Згодом геліоцентрична система Коперника та відкриття гравітації Ньютоном змінили уявлення людей про будову Всесвіту.

Британський годинникар Джордж Грем в 1704 році став автором першої механічної моделі руху планет на базі геліоцентричного принципу. Копія цієї моделі була створена для Чарльза Бойля — графа Оррері. Відтоді термін «оррері» став спільною назвою для подібних механічних моделей Сонячної системи.

Оррері були досить невеликими пристроями, астрономи ж прагнули відтворити небесну сферу більш масштабно. Це вдалося Адаму Вокеру, який створив прототип проєктора для планетаріїв. Пристрій, який об’єднував механічний рух з методом проєкції, мав успіх на публічних лекціях з астрономії в 1780-х роках.

В 1903 році німецький вчений Оскар фон Міллер почав планувати створення Німецького технічного музею, в якому обов’язково мав бути планетарій. Для пошуку технології, яка дозволила б відтворити структуру й динаміку зоряного неба, фон Міллер звернувся до оптичної фірми Zeiss. Інженери компанії запропонували встановити фіксований купол в якості екрану, на який будуть проєктуватися зображення небесних об’єктів. На розробку всіх деталей пішли роки, а в період Першої світової війни роботу взагалі було призупинено. Нарешті, в 1924 році в Мюнхені відкрився перший планетарій в сучасному розумінні.

Після Другої світової війни та поділу Німеччини на західну та східну частини виробництво планетаріїв відновилося лише в 1954 році. За час відсутності на ринку Zeiss було кілька спроб створення нових моделей планетаріїв, наприклад, Каліфорнійською академією наук.

50-60-ті роки минулого століття стали періодом космічного змагання між країнами. По всій планеті відкривалося багато планетаріїв, особливо конкурували між собою США та Радянський Союз. В Сполучених Штатах в межах космічної програми в школах встановили близько 1200 планетаріїв. В 1977 році в місті Лінкольн, що в штаті Масачусетс, було створено портативний планетарій StarLab, який здобув широку популярність в світі.

В подальшому технології планетаріїв продовжували вдосконалюватися. В 1980-х роках з’явилися проєктори з комп’ютерною графікою, далі планетарії стали працювати на повністю цифровій проєкційній системі. Значним досягненням стала розробка домашніх моделей планетаріїв, які легко можна переносити в сумці. Попри те, що такі моделі вважаються напівпрофесійними, вони здатні спроєктувати на стелю кімнати зображення 10 тисяч зірок.

Щоб планетарії в різних країнах могли ефективно співпрацювати, ділитися досвідом, інноваціями, підвищувати якість надання послуг, в 1970 році було створено Міжнародне товариство планетаріїв. Його членами наразі є 500 планетаріїв з 50 країн. Це планетарії муніципалітетів, громадських установ, музеїв, шкіл, університетів — стаціонарні та пересувні.

Міжнародний день планетаріїв було засновано в Італії в 1991 році Асоціацією італійських планетаріїв, що є учасником Міжнародного товариства планетаріїв. В 1995 році до святкування приєдналися інші європейські країни, в тому числі й Україна, а в подальші роки — США, Австралія та країни Азії.

Планетарій — це універсальний засіб для вивчення астрономії чи просто для розваги та розширення свого світогляду. Міжнародний день планетаріїв покликаний підвищувати зацікавленість людей астрономією та іншими природничими науками.

Крім зоряного неба, в сучасному планетарії можна побачити поверхню інших планет, глибини океанів, підземні надра, могутні природні стихії — виверження вулканів, цунамі, землетруси. Документальні фільми в 4-D форматі створюють ілюзію повного занурення в глибини космосу чи океану.

В планетаріях постійно організовують різні тематичні програми — наприклад, про життєвий цикл зірок, темну матерію тощо. До уваги наймолодших відвідувачів — пізнавальні мультфільми, для меломанів — музично-зоряні шоу в супроводі класичної, джазової чи рок-музики. Влаштовують навіть романтичні шоу-програми для закоханих.

До того ж, Міжнародний день планетаріїв звертає увагу на серйозну проблему — світлове забруднення. Це штучне освітлення в темний час доби від дорожніх знаків, будівель, ліхтарів. Виявляється, що воно заважає не тільки астрономічним спостереженням. Відсутність нічної темряви згубно впливає на здоров’я людини, руйнуючи природні ритми організму. Страждають також і птахи, комахи та інші тварини. Навіть підводні мешканці відчувають вплив від світла нафтових веж, портів та кораблів. Тому необхідно зменшити інтенсивність освітлення в залежності від потреби, встановлювати датчики руху, закривати вікна вночі щільними шторами.

Розфарбуйте разом:

вівторок, 6 травня 2025 р.

6 травня - День Розмальовки

Вперше розмальовки з’явились в США у 1880 році. В 1907 році була опублікована перша книжка з коміксами для розфарбування. Пік популярності розмальовок прийшовся на 60-ті роки.

Завдяки розмальовкам діти розвивають дрібну моторику, уважність, посидючість та охайність. Також розмальовки допомагають дітлахам засвоювати кольори, вчитись штрихувати в одному напрямку, не виходячи при цьому за контури. Малеча може самостійно обирати, з якого елементу починати, підбирати необхідні кольори.

Розмальовка – корисна і цікава розвага не тільки для дітей, а й для дорослих, як терапевтична техніка і прекрасний спосіб релаксації.

Розмальовка – це:

· альтернатива медитації

· лікування депресії

· антистрес-терапія

· тренування для розуму

· підвищення концентрації й уваги

· стимуляція півкуль мозку

· відхід від проблем

· повернення у дитинство

· розслаблення

· тренування дрібної моторики.