Роздивіться зображення, запитайте у дитини, чи знає вона в що одягнені дівчата на малюнку. Поясніть, що вони одягнені в українські костюми. Одним із основних елементів одягу є сорочка-вишиванка.
Розкажіть малюкові, що вишивання - один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Вишиванку називають оберегом тому, що з давніх часів вважалося, що вишиті на них символи можуть відганяти злих духів, захищати від нечистої сили. Вишиванка була невід’ємним елементом національного вбрання українців. В кожній хаті обов’язково була вишиванка, вони є символом чогось вічного. Український народ глибоко шанував вишиванки, їх зберігали і передавали як реліквії дітям, внукам, правнукам з покоління в покоління.
В нашій країні люди здавна навчились прикрашали свій одяг. Полотняні речі прикрашали вишивкою. В різних регіонах країни переважали різні кольори у вишиванні, але, традиційно, це були червоний і чорний на білому полотні. У вишивку викладати певне значення, символіку. Вишивали різними техніками, певні речі готували до різних подій в житті кожної родини. Народні майстрині прикрашали одяг, рушники, постіль. І зараз в нашій країні широко розповсюджений одяг, прикрашений вишивкою.
Подивіться відео про вишивку на Україні
Послухайте пісню про вишиванку
Прикрасьте разом з малюком сорочку-вишиванку:
Прочитайте малюкові легенду у вихідні дні:
ЗВІДКИ
З'ЯВИЛИСЯ ВИШИВАНКИ.
Колись
давним-давно серед мальовничої природи жили чоловік та жінка. Усе було б добре,
та діток у них не було. Нарешті багато років потому у хаті з'явилося двоє
дівчаток: одна білявенька з русявим волоссячком, а друга — чорнявенька з
волоссям чорним, як смола. Збігали роки. Виросли дівчата справжніми красунями,
були серцем добрі, усім допомагали, батьків радували та шанували. Припали до
вподоби двом юнакам за свою вроду, вдачу і працьовитість. Ніщо не віщувало
біди, але горе прийшло несподівано. Оселився серед цієї краси страшний Змій.
Якось пролітав він над долиною, де дівчата вибілювали на сонці полотно, побачив
їх і вирішив взяти у полон. Перетворившись на чудового метелика, він сів на
травичку, а потім, перелітаючи з квітки на квітку, з кущика на кущик, далі й
далі заманював дівчат. Опинилися сестри у непролазних хащах, де ані звір не
проходить, ані пташка не пролітає. Метелика враз не стало. Усе почорніло,
закрутилося, заревіло. Перед ними став страшний Змій. Схопив дівчат і поніс у
своє царство. Плачуть дівчата, а він регоче, реве, жалю їм завдає. Бо не любить
слуга злого духу, щоб щастя ходило між людьми, щоб добро панувало Плачуть
дівчата і кидають по одній волосині чорного і русявого волосся. Можливо, за
цими волосинами їх знайдуть юнаки, і вони повернуться додому. І сталося
диво-дивне: добрий лісовий дух оживив їх і перетворив на чорні й червоні
ниточки. Прилетів Змій у своє царство, замкнув на важкі залізні замки полонянок і ліг відпочивати. Тим часом юнаки дізналися, що дівчат украв змій, і
вирушили в дорогу їх рятувати та з неволі визволяти. Довго йшли вони полями,
лісами. Раптом побачили у траві чорні та червоні ниточки. Здогадалися вони, що
це дівчата їм слід залишили. Почали змотувати вони нитки у клубочки, та так і
підійшли до Змієвого палацу, і викликали Змія на бій. Він вилетів розлючений,
страшний, із ніздрів вогонь палає. Не було у хлопців зброї, лише ниточки
схрестили. І сталося диво: вони перетворились на міцні мечі, що відразу
відрубали по дві голови. Розправилися відважні юнаки зі Змієм, і упав палац — і
лише купка попелу залишилася від нього. Визволили хлопці полонянок й віддали їм
решту чорних і червоних ниток. Цими нитками хрестиками вишили дівчата чудо-сорочки. Із вдячністю одягли їх юнаки. Ще кращими і сильнішими стали. А дівчата
всім рідним теж повишивали сорочки. Бо на візерунках вишиванок були добрі
обереги від усього злого, подаровані добрим лісовим духом дівчатам-полонянкам.
Відтоді, кажуть старі люди, повелося