Транспорт

 Тиждень безпеки дорожнього руху.

Мета: Продовжувати знайомити з правилами дорожнього руху,  з будовою дороги, з різними видами транспорту. 

Розширювати знання про світлофор та дорожні знаки, вчити для чого вони призначені.

Продовжувати вчити про правила користування різними видами транспорту. Пояснювати правила користування велосипедом та самокатом. 

Продовжувати вчити відвідувати загадки,  пояснюючи відгадку. Продовжувати знайомити з віршованими формами, вчити уважно слухати та розуміти зміст прочитаного.

Продовжувати вчити будувати відповідь згідно із запитанням.

Сприяти розвитку мислення,  пам'яті, уяви, уваги, зв'язного мовлення, мовного дихання. Розвивати інтонаційну виразність мовлення, дрібну моторику пальців рук.

Виховувати  почуття відповідальності за своє здоров'я,  спостережливість, бережне ставлення до свого життя.

День перший

 Транспорт

Подивіться відео "Види транспорту"

Розкажіть малюкові про різні види транспорту, який винайшли люди – наземний, підземний, рейковий, повітряний,  водний,  міський, громадський. 

Назвіть транспорт, запитайте у малюка
 який транспорт де курсує.

Запропонуйте показати транспорт, який малюк бачив, а який ні. Запитайте, як він думає, чому саме такими розробники придумали ці машини, які конструктивні особливості допомагають вирішувати різні завдання.

Розкажіть, що в місті людей перевозять  автомобілі та громадський транспорт.

Роздивіться ілюстрації та назвіть види міського транспорту, з'ясуйте де він їздить. Згадайте якими видами транспорту користується ваша родина. Зверніть увагу на правила безпеки під час користування транспортом.

Послухайте пісню "Про міський транспорт"

Розкажіть, що дорога складається з тротуару та проїжджої частини,  по тротуару рухаються пешеходи,  а по проїжджій частині – транспорт.

Слід запам'ятати всім надовго –

Від дорослих до дітей:

Є для транспорту дорога,

Тротуари для людей.

 Переходити вулицю треба по «зебрі» - це спеціальне місце з нанесеною  розміткою:

Ця тваринка не проста:

Без копит і без хвоста.

Не гуляє, не біжить,

Серед вулиці лежить.

Для пішоходів та водіїв транспорту є спеціальні дорожні знаки. Кожен із них нам про щось повідомляє або попереджає , їх повинні знати всі, вони регулюють рух на дорозі:

На шляху дітей дорога,

Транспорт їздить швидко й довго.

Світлофора якщо немає –

То знак дорожній нам допомагає.

Підземний перехід – спеціальне місце для переходу дороги для пішоходів:

Там, де вулиця широка

І машини в три потоки,

Відшукає пішохід

Знак «підземний перехід».

Вниз по сходинках спустився,

Під землею опинився,

Коридором перейшов,

Вихід з-під землі знайшов.

Пішохід веселий,  радий  -

Шумна вулиця позаду.

Пограйте в гру – імітацію :

Ми по вулиці ідем,

Гарно всі себе ведем.

Ось і «зебра», зупинись.

Вліво, вправо подивись:

Вільно скрізь,  машин нема,

Йду по «зебрі» прямо я.

Далі ми усі йдемо,

Світлофор ми бачимо.

Світить жовтий – стоїмо ,

А зелений  - ми йдемо,

Ось червоний  - зачекай,

Транспорту не заважай!

Повторіть чистомовку з малюком:

По шосе спішать машини,

Шелестять, шепочуть шини,

Мчать машини в дальню путь.

Виконай завдання :

Проведи автомобіль по доріжці

Продовжи кожний ряд

Підсумки дня: в світі існує багато видів транспорту, кожен з яких допомагає людям в різних сферах життя.

День Українського Козацтва

Прочитайте вірш:

Україна – рідний край,

Рідне поле, зелений гай,

Рідне місто й рідна хата,

Рідне небо й рідна мати.

У всьому світі, кожен зна,

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!

Подивіться відео "Козацькому роду нема переводу", запитайте у малюка що йому запам'яталось, поясніть слова, які виявились новими.

Розкажіть, що ми – український народ і дуже любимо свою країну, свою Батьківщину. Наша Батьківщина велика й прекрасна, багата й мальовнича. В Україні багато сіл, селищ, містечок та великих міст, де народився кожен з нас.

14 жовтня в нашій країні святкують День Українського Козацтва, який співпадає зі святом Покрови. З давніх давен Божа Матір вважалася покровителькою всього українського козацтва. Колись вдавнину саме в цей день козаки збирали Велику  раду на котрій обирали Гетьмана.

Певно, що не знайдеться в Україні людини, яка не знає про козаків. Про них складено безліч творів, книжок та фільмів. Про козацький рід співається у нашому Державному Гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам'яті поколінь. Козак в українській культурі - захисник Вітчизни, який боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу. 

Регулярні напади кримських татар і турків примушували українців боронити свої території. Якби нашу предки не вигадали якогось дієвого способу оборони, цілком ймовірно, що український народ стерли б з лиця землі. Козацтво ширилося й розросталося, а постійна небезпека та ймовірність раптових військовиїх дій дуже загартувала і без того міцних воїнів. 

Нащадки славних козаків зберігли свої звичаї та традиції, передали знання наступним поколінням.
Нажаль і зараз на нашу країну напав ворог. Наші мужні захисники гідно боронять країну в цей тяжкий час. Наша країна обов'язково переможе і всі люди зможуть повернутись додому.

Послухайте пісню "Козачата"

Пропонуємо разом виконати розмальовку:

Підсумки дня: козаки - мужні воїни, які боронять рідну землю від загарбників з давніх часів і в ніші дні. 

Подивіться відео у вихідні дні "Дітям та дорослим про козаків"

Українська вишиванка

Роздивіться зображення, запитайте у дитини, чи знає вона в що одягнені дівчата на малюнку. Поясніть, що вони одягнені в українські костюми. Одним із основних елементів одягу є сорочка-вишиванка.

Розкажіть малюкові, що вишивання - один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Вишиванку називають оберегом тому, що з давніх часів вважалося, що вишиті на них символи можуть відганяти злих духів, захищати від нечистої сили. Вишиванка була невід’ємним елементом національного вбрання українців. В кожній хаті обов’язково була вишиванка, вони є символом чогось вічного. Український народ глибоко шанував вишиванки, їх зберігали і передавали як реліквії дітям, внукам, правнукам з покоління в покоління.

В нашій країні люди здавна навчились прикрашали свій одяг. Полотняні речі прикрашали вишивкою. В різних регіонах країни переважали різні кольори у вишиванні,  але, традиційно, це були червоний і чорний на білому полотні.  У вишивку викладати певне значення, символіку. Вишивали різними техніками, певні речі готували до різних подій в житті кожної родини. Народні майстрині прикрашали одяг, рушники, постіль. І зараз в нашій країні широко розповсюджений одяг, прикрашений вишивкою.

Подивіться відео про вишивку на Україні

Послухайте пісню про вишиванку

Прикрасьте разом з малюком сорочку-вишиванку:

Прочитайте малюкові легенду у вихідні дні:

ЗВІДКИ З'ЯВИЛИСЯ ВИШИВАНКИ.

Колись давним-давно серед мальовничої природи жили чоловік та жінка. Усе було б добре, та діток у них не було. Нарешті багато років потому у хаті з'явилося двоє дівчаток: одна білявенька з русявим волоссячком, а друга — чорнявенька з волоссям чорним, як смола. Збігали роки. Виросли дівчата справжніми красунями, були серцем добрі, усім допомагали, батьків радували та шанували. Припали до вподоби двом юнакам за свою вроду, вдачу і працьовитість. Ніщо не віщувало біди, але горе прийшло несподівано. Оселився серед цієї краси страшний Змій. Якось пролітав він над долиною, де дівчата вибілювали на сонці полотно, побачив їх і вирішив взяти у полон. Перетворившись на чудового метелика, він сів на травичку, а потім, перелітаючи з квітки на квітку, з кущика на кущик, далі й далі заманював дівчат. Опинилися сестри у непролазних хащах, де ані звір не проходить, ані пташка не пролітає. Метелика враз не стало. Усе почорніло, закрутилося, заревіло. Перед ними став страшний Змій. Схопив дівчат і поніс у своє царство. Плачуть дівчата, а він регоче, реве, жалю їм завдає. Бо не любить слуга злого духу, щоб щастя ходило між людьми, щоб добро панувало Плачуть дівчата і кидають по одній волосині чорного і русявого волосся. Можливо, за цими волосинами їх знайдуть юнаки, і вони повернуться додому. І сталося диво-дивне: добрий лісовий дух оживив їх і перетворив на чорні й червоні ниточки. Прилетів Змій у своє царство, замкнув на важкі залізні замки  полонянок і ліг відпочивати. Тим часом юнаки дізналися, що дівчат украв змій, і вирушили в дорогу їх рятувати та з неволі визволяти. Довго йшли вони полями, лісами. Раптом побачили у траві чорні та червоні ниточки. Здогадалися вони, що це дівчата їм слід залишили. Почали змо­тувати вони нитки у клубочки, та так і підійшли до Змієвого палацу, і викликали Змія на бій. Він вилетів розлючений, страшний, із ніздрів вогонь палає. Не було у хлопців зброї, лише ниточки схрестили. І сталося диво: вони перетворились на міцні мечі, що відразу відрубали по дві голови. Розправилися відважні юнаки зі Змієм, і упав палац — і лише купка попелу залишилася від нього. Визволили хлопці полонянок й віддали їм решту чорних і червоних ниток. Цими нитками хрестиками вишили дівчата чудо-сорочки. Із вдячністю одягли їх юнаки. Ще кращими і сильнішими стали. А дівчата всім рідним теж повишивали сорочки. Бо на візерунках вишиванок були добрі обереги від усього злого, подаровані добрим лісовим духом дівчатам-полонянкам. Відтоді, кажуть старі люди, повелося вишивання. І де в хаті є вишиванки, там рід живе добре і щасливо.

Ранкова гімнастика

Шановні батьки та малята!

Дивіться Ранкову гімнастику та виконуйте рухи

 разом з нашим фізкультурним керівником -

 Ніно Демуріївною Вишневською! 

Наше рідне місто Харків

Роздивіться фото, запитайте у дитини, чи впізнає вона це місце, в якому місті зробили фото, запитайте, що для неї Харків? 

(Це рідний край, де я народився, живу; це моя родина: мама, тато, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка де живуть і працюють мої батьки; це вулиця, на якій я живу, дитячий садок, мої друзі; це парки, сквери, річки тощо).

- Якими гарними словами можна охарактеризувати наше місто?

(Рідне, найдорожче, чудове, гарне, чисте, гостинне, привітне, дороге, квітуче, цікаве інші).

Я свій Харків

Усім серцем люблю,

Хто ж не любить єдину

Рідну матір свою!

 - Харків – це частина України, нашої великої Батьківщини. У далекому 1654 році біля злиття річок Лопань і Харків переселенці побудували свої житла і обгородили їх частоколом. Це поселення стало називатися Харковом. Може, за назвою ріки, а може за ім’ям першого поселенця – козака Харитона (Харка).

Потім почалося будівництво фортеці, стіни і башти якої були дерев’яними. Ця фортеця захищала місто від нападників.

Минали роки, пролітали десятиріччя… Поступово зростав і розвивався наш Харків. Харків сьогодні – це одне з найбільших міст України.

Люблю твої, Харкове, сквери і парки,

Люблю я гуляти в твоїм зоопарку.

І вулиці довгі, проспекти широкі,

Споруди великі, будинки високі.

Заводи і фабрики – гордість країни,

Ти – перша столиця моєї Вкраїни!

Є у нашого міста і свій герб

На ньому жезл чарівний є.

Він ремесла захищає

І торгівлі сил дає.

Це сестрички – добрі змійки:

Мудрість, розум – їхня суть.

Вони немов би дві доріжки,

Що до Харкова ведуть.

А це ріг достатку славний,

Подивіться ви сюди:

Є у ньому все в достатку –

Квіти гарні і плоди.

Прапор міста являє собою прямокутне полотнище, світло-зеленого кольору із зображенням в його центральній частині герба міста. Зелений колір символізує радість, добробут, надію.

 -З усієї України і з інших держав в справах і у гості приїздять у наше місто люди. А що перше вони бачать, завітавши до міста?

 Є у Харкові вокзал –

Дуже гарне місце.

Прибувають звідусіль

Гості в наше місто.

 

Перед вокзалом розташована Привокзальна площа. Це чудове місце для відпочинку і прогулянок, де знаходяться урочисті квіткові клумби, акуратні доріжки, зручні лавки і красивий світломузичний фонтан.

У темний час доби площа відмінно освітлена, а будівлі залізничного вокзалу переливаються різними кольорами.

-Центральна площа Харкова, де знаходяться усі найважливіші адміністративні установи міста, – це площа Свободи, яка вражає своїми гігантськими розмірами. Вона одна з найбільших не лише в Європі (І Місце), а й у світі (12 місце). Тут проводяться міські свята, концерти.

Головна споруда площі – Держпром – Дім державної промисловості. Це перша багатоповерхова будівля зі скла та бетону в Україні.

Фізкультхвилинка «Моє місто»

 

1.Ой яке чудове рідне місто,            Плескають у долоні

 

2.Сяє над ним сонечко іскристе,     Піднімають руки й голову вгору

 

3.Вулиці в нім — ось які широкі,     Ставлять ноги в широку стійку, руки                    розводять   у сторони

 

4.А будівлі — ось які високі,     Піднімаються на носочки, тягнучись руками вгору

 

5.Зелені алеї тут зростають,     Обертаються навколо себе

 

6.Нам привітно листячком кивають.           Нахили тулуба в сторони

 

7.Мчиться транспорт вулицями всюди,   Біг на місці, руками зображують керування автомобілем

8.Поспішають на роботу люди,           Швидкий крок на місці

 

9.Серед них — і я іду-крокую,             Уповільнюють крок

 

10.Рідне місто від душі люблю я!         Притискають руки до грудей усміхаються.

-До площі Свободи прилягає сад імені Тараса Шевченка розташований у самому середмісті Харкова.

Сад прикрашають  листяні і хвойні дерева, яскраво оформлені численними видами квіткових рослин клумби, квітники, альтанки ,скульптури в центральній частині саду розташовані фонтани.

На території саду містяться заклади культури та об’єкти дозвілля — академічний театр опери та балету, кіноконцертний зал «Україна», Обласний палац дитячої та юнацької творчості, зоопарку, дільфінарій.

 

- Також у саду розташований пам’ятник Тарасові Шевченку. Пам’ятник  Шевченку в Харкові є одним із символів міста і вважається одним з найкращих пам’ятників  в світі.

Альтанка-фонтан «Дзеркальний (Скляний) струмінь» розташована на вулиці Сумській у сквері, навпроти будівлі Харківського театру опери та балету, один із сучасних символів міста. Фонтан «Дзеркальний струмінь» – один із символів Харкова, приклад найвидатніших архітектурних споруд міста. Перед фонтаном красуються клумби, а за ним ви знайдете романтичний ставок. Дзеркальний струмінь є одним з найулюбленіших місць для зустрічей і відпочинку харків’ян.

Струмочок ллється та дзвенить,

Вода, мов дзеркало, блищить.

А в дзеркалі її ми бачимо   харків’ян обличчя,

Будинків височинь, та неба синь.

Харків – то велике місто,

Ти побачиш особисто,

Свободи площу величезну

Вокзал красивий та старезний.

Та символ міста – то струмок дзеркальний,

У променях блищить він ідеально!

Народилися ми на землі

У калиновій слободі,

В місті Харкові, повним краси,

І живемо тут я і ти!

Харків – моя земля,

Батьківщина моя дорога!

Підсумки дня: місто Харків – це наша мала батьківщина, найрідніше місце на Землі. Ми з вами – жителі нашого рідного міста. Ми всі повинні пишатися, що живемо в такому красивому місті. Любіть своє місто, доглядайте за ним.

Х -харків’яни

А -активні

Р -розумні, роботящі

К -культурні, красиві, кмітливі

І -інтелегентні

В –веселі, виховані

Пропонуємо відео про Харків нашого вихователя - Альони Вячеславівни Резуненко:

День Художника

Розкажіть малякові, що сьогодні ви познайомитесь з чарівним світом образотворчого мистецтва.

Перегляньте разом відео:

Розкажіть малюкові, що є люди, у якиих є дивовижна здатність до малювання. Таких людей називають художниками. Це дуже важлива професія, художники малюють картини, зображують те, що бачать та знайомлять нас. Наші далекі предки теж любили малювати. Хоча у них не було ні паперу, ні полотна, ні олівців. Люди кам'яного століття наносили свої малюнки на гладкі поверхні великих каменів і скель. З дивовижною точністю і виразністю вони зображували диких звірів: оленів, кабанів, мамонтів та сцени полювання. Свої малюнки вони висікали кам'яними зубами і сокирами, іноді застосовували природні фарби - соки деяких рослин. Творіння цих художників зберіглися і до наших днів, їх можна побачити в музеях. Людям в усі часи хотілося відобразити в малюнках найяскравіші враження життя, зобразити навколишній світ. 

Художники малюють різними фарбами: 

Акварель - легка, прозора фарба, крізь одну лінію видно іншу;

Гуаш - непрозрозора, неболискуча, густа фарба;

Масло - яскрава, блискуча, густа фарба;

Для малювання художник бере ще й пастель, олівці, туш та вугілля. 

Для роботи художнику потрібно: пензлики різних форм і розмірів, прості олівці, палітра, полотно, мольберт, етюдник, вода.

Найголовніші кольори фарб - червоний, синій і жовтий. З них можна отримати безліч відтінків.

Художники працюють так:

- Роблять пробні малюнки олівцем - начерки,ескізи;

- Намічають олівцем основні лінії і промальовують детелі;

- Пишуть картину фарбами, підбираючи кольори і відтінки.

Подивіться відео "Малюємо осіннє дерево" та працюйте разом зі мною.

У вільну годину під час вихідних подивіться відео "До Дня Художника", познайомтесь як пишуть картини діти в образотворчій студії.

Підсумки дня: професія художника цікава та творча, кожен має змогу навчитись малювати.

Моя країна - Україна

Тиждень "Моя країна - Україна!"

Мета: продовжувати знайомити з назвою рідного краю,  міста, в якому народились; дати знання про те, що люди, які живуть в Україні, - це український народ (українці) і розмовляють вони українською мовою, продовжувати знайомити з державними та народними символами України.

Дати уявлення про те, що місто Харків – це частина України;

уточнити знання дітей про те, що в кожної людини є своє рідне місце, де вона народилась;

Продовжувати розширювати уявлення про потреби людини в одязі та взутті,  вчити правилам користування, формувати елементарні навички догляду за одягом та взуттям, його ремонтом. Продовжувати знайомити з одним із предметів   українського національного одягу – сорочкою-вишиванкою. 

Знайомити дітей з святом  - Днем Українського Козацтва та традиціями його святкування.

Збагачувати словниковий запас дієсловами та прикметниками, вчити добирати слова-синоніми та слова-антоніми.

Засобами художнього слова формувати  уявлення про красу природи рідного краю.

Продовжувати роботу над звуковою стороною мовлення, вчити правильно вимовляти звуки українською мовою, поєднувати слова в речення, вчити відповідати на запитання повним речення.

Сприяти розвитку мислення, пам' яті, уяви, уваги, дрібної  моторики пальців рук; закріплювати знання кольорів.

Виховувати патріотичні почуття, повагу до праці, бажання працювати, самостійність, охайність.

Роздивіться ілюстрацію Державних Символів України, запитайте у дитини в якій країні ми живемо, що вона знає про наш Прапор та Герб.

Розкажіть малюкові про те, що ми живемо в Україні, що усі люди, які живуть у нашій країні,  вміють розмовляти українською мовою,  вони тут народились, знають і люблять свою країну. 

Перегляньте відео  про символи України.  

Питання для обговорення:

- Які державні символи України ти запам'ятав?

- Де ми можемо побачити державні символи?

- Які народні символи ти побачив у мультфільмі?

 Поясніть малюкові про державні символи України.

Герб – символ влади, в основу сучасного Герба України покладено давній Тризуб на синьому тлі.

Національний прапор України – синьо – жовтого кольору. Жовтий колір – колір пшеничної ниви,  колір хліба,  зерна. Це і колір сонечка, адже без його теплого  проміння не зможуть жити ні рослини, ні тварини. Синій колір – колір чистого мирного неба, колір води.

Прапор – це державний символ.

Він є в кожної держави.

Це для всіх ознака сили,

Це для всіх ознака слави!

Національний Гімн – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Для Гімну України написано слова, що виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу.

Послухайте разом Гімн України.

Які почуття викликає ця пісня?

Повторіть  чистомовку разом з малюком:

З'єднай  крапельку з відповідним кольором чашки,
 назви кольори; які з цих кольорів ми можемо побачити
 на Державних символах України?

Підсумки дня: Україна – країна в якій ми живемо, ми Громадяни України, Прапор, Герб та Гімн – Державні символи України.

Ранкова гімнастика

Шановні батьки та малята!

 Дивіться "Ранкову гімнастику"  

та виконуйте рухи

разом з нашим фізкультурним керівником, 

Ніно Демуріївною Вишневською.