Валеохвилинка "Допоможи Білочці"

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо разом 

 виконувати валеохвилинку 

 "Допоможи Білочці"

Розфарбуйте разом:

Або розфарбуйте онлайн: "Білочка готується до зими"

Як тварини до зими готуються

 

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо разом

переглянути відео

"Як тварини до зими готуються"

та повторити основні правила

свідомоі екологічноі

поведінки в природі!

Аудіоказка "Іжачок і кленовий листочок"

Шановні малята та батьки!

пропонуємо послухати 

Аудіоказку "Іжачок і кленовий листочок" 

Жив у лісі Іжачок

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео 

"Жив у лісі Іжачок" 

та вивичити віршик, який сподобався!

Послухайте пісню "Іжачок"

Казка про Іжачка

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео 

"Казка про Іжачка"!

Розповідь про Іжачка

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео:

"Розповідь про іжачка"

Послухайте пісеньку "Сопінько-Іжачок"

Вивчення мнемо-віршика "Іжачок"

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо вам переглянути відео

Мнемо-віршик "Іжачок" 

та разом вивчити віршик!

Розфарбуйте Іжачка:

В гості до Іжачка

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео 

"В гості до Іжачка" 

(З ютуб-каналу "Невгамовні")

та разом відповідати на запитання!

Послухайте віршик про Іжачка:

Послухайте пісню про Іжачка:

Прочитайте віршики :

Їжачок ходив у ліс,

Він грибочків нам приніс.

І сказав: — Я буду з вами

Їсти борщик із грибами.

 

Їжачок собі зробив чудову перину,

Носив листя, носив довго усяку травину.

Ну, а зверху настелив м’ягкими мохами,

Натомися і заснув догори ногами.

 

Дощик крапав-накрапав,

Їжак в лісі заблукав,

Походив туди-сюди,

Набрав в чоботи води.

Воду виливає,

А дощ накрапає.

 

Листочками прикрашав їжачок домівку,

На стіні повісив він із калини гілку.

Під дверима мох підбив,

Бо домівку він любив.

 

Лісом рухався грибок,

Під грибком тим їжачок,

До зими готується —

Грибами харчується.

Більше матеріалів на сайті  https://mamabook.com.ua

 

Сімейна руханка "Друн дун дун"

Шановні малята та батьки!

Виконуйте веселу сімейну руханку 

"Друн дун дун"  

разом з нашим фізкультурним керівником -

Ніно Демуріівною Вишневською!

Пограємо з дощиком

 

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео про те як утворюється дощ:

Звідки береться дощ?

 Під впливом сонячного тепла вода з поверхні озер, річок, морів, океанів і струмків випаровується, перетворюючись на пару. Пар дуже легкий, він піднімається вгору, в повітря, де найдрібніші водяні крапельки збираються в хмари. Маленькі крапельки всередині хмари знаходяться в постійному русі. Вони стикаються один з одним і зливаються в більші крапельки. Якщо повітря більше не може їх утримувати, вони падають на землю у вигляді дощу. Вітер розносить хмари над землею, і вони проливають на неї цілющу вологу. Адже без дощу не будуть рости дерева, квіти, трави.

Оповідання: 

Звідки беруться хмари і дощ?

Вода надзвичайно непосидюча, їй необхідно кудись рухатись, в щось перетворюватись, Ось і цього разу: не сиділось маленькій краплинці в озері — захотілось помандрувати. Перетворилась вона в пару (це такий газоподібний стан води) і полинула до маленької хмаринки. Пізніше декілька таких хмаринок об'єдналися у велику хмару.
В цей час лежав на горі теплий вітер і грівся на сонечку, а за лісом ховався холодний вітер. Теплий вітер розніжився, стало йому спекотно: він навіть висох весь, зробився легенький-легенький.
Чим дужче пригрівало сонечко, тим легший ставав вітерець, і, нарешті, не втримався — полетів догори. Саме цього й чекав холодний вітер. Він раптово вискочив з-за лісу, загудів: «У-у-у!» — і полетів туди, де раніше грівся теплий вітер. Так буває завжди. Звідки летить один вітер, туди миттєво кидається інший. Холодному вітрові схотілось погратися із знайомою нам хмарою. Він схопив її і став носитися з нею по небу. Хмаринка стала чорною, біля неї з'явились і інші чорні хмаринки.
Маленькі краплинки злякалися холодного вітру і побігли назустріч одна одній. Від цього утворились краплини більші, але й вони боялися холодного вітру і теж збігались докупи. Нарешті не втримались і почали падати вниз.
«Ой, яка злива! — закричали діти, що гралися надворі. — Втікаймо до хати!».
(За В.Коровай)

Чистомовка – добавлянка

Ара-ара-ара —  ... (налетіла хмара).

Ощ-ощ-ощ —  ... (почався сильний дощ).

Щу-щу-щу —  ... (не боюся я дощу).

Щем-щем-щем —  ... (умиюся дощем)

 Без дороги ходить дощ

Євген Гуцало

 

—    Звідки дощ іде?
—    Із неба!
—    Де іде той дощ?
—    Де треба.
Без дороги ходить скрізь — 
через поле, через ліс.
—    А чи є у нього ноги?
—    Та нащо дощеві ноги, 
коли ходить без дороги!

 Послухайте пісеньку "Осінній дощик" та грайте разом!

 

 

Наш друг - язичок

 

Шановні малята та батьки!

Пропонуємо переглянути відео 

"Наш друг - язичок"

(З ютуб-каналу "Невгамовні")

та виконувати завдання валеохвилинки!

14 листопада відзначають Міжнародний день логопеда.

Розкажіть малюкові про професію логопеда, чому вона виникла і для чого потрібна.

Логопедія - галузь педагогічної науки, що вивчає порушення мовлення, способи їхнього запобігання, виявлення та усунення засобами спеціального навчання та виховання. Логопедія вивчає причини, механізми, симптоматику, перебіг, структуру порушень мовленнєвої діяльності, систему корекційного впливу.

Уперше питання корекції мовленнєвих порушень описано в роботах із сурдопедагогіки 17 століття (на той час поняття глухонімоти ще мало відрізняли від слухонімоти та інших дефектів мовлення у тих, хто чує). З другої половини 19 століття вивчення вад мовлення за нормального слуху набуло самостійного, але переважно медичного напряму. Так, виправлення мовлення, до того ж лише деяких відхилень, стали розглядати як лікувальну процедуру, яку проводили лікарі або медсестри.

Пропонуємо вивчати вірші за допомогою мнемотаблиць: "Логопедичні вірші для дітей"

13 листопада - Всесвітній День Доброти

 

Консультація для батьків: "Загартування дитини"

 

Загартовування – це комплекс методів, спрямованих на підвищення функціональних резервів організму і його стійкості до несприятливої дії факторів навколишнього середовища (холоду, спеки, води, зниженого атмосферного тиску і так далі) шляхом систематичного тренуючого дозованого впливу цими факторами.

Сучасні комфортні умови проживання, одяг, транспорт зменшують вплив мінливих умов погоди на організм людини і знижують його стійкість по відношенню до метеорологічних факторів.

Особливо необхідно загартовування для дітей, тому що чим молодша дитина, тим менш досконалий у нього механізм імунітету – захисних сил організму, здатних впоратися із застудами, перегріванням і різними видами інфекцій.

Основні фактори загартовування – повітря, вода, сонячні промені. Поєднання їх з фізичними вправами підвищує ефективність загартовування.

Як діє загартовування на організм дитини:

При систематичному багаторазовому впливі на організм дитини того чи іншого фізичного чинника (наприклад, холоду) відбувається перебудова його обміну речовин і ряду фізіологічних функцій, спрямована на збереження гомеостазу (сталості внутрішнього середовища). Цей процес називається адаптацією.

У процесі адаптації відбувається вдосконалення всіх фізіологічних процесів в різних органах і системах, підвищуються захисні сили організму.

При загартовуванні дітей необхідно дотримуватися таких умов:

·         силу подразника (наприклад, холоду) потрібно нарощувати поступово;

·         зменшувати або припиняти дію при перших же ознаках переохолодження;

·         загартовувальні процедури проводити щодня, поєднуючи їх з фізичними вправами;

·         враховувати індивідуальні особливості конкретної дитини при виборі процедур, так як діти розвиваються нерівномірно, тому і загартувальні процедури можуть на них діяти по-різному.

Загартовування до холоду

Практично найбільш важливим для дитини є загартовування до холоду, так як переохолодження – найбільш часта причина гострих респіраторних захворювань.

Встановлено, що коли людина замерзає, організм спочатку компенсує це тим, що включаються фізичні механізми збереження тепла: розширюються кровоносні судини і кров у великій кількості надходить до замерзаючих місць, зігріваючи їх (наприклад, на морозі завжди червоніють щоки).

Якщо холод продовжує наростати, то для того, щоб не постраждали внутрішні органи, кровоносні судини звужуються і шкіра блідне (особливо це помітно при обмороженнях).

Якщо і цих пристосувальних реакцій недостатньо, то підключаються хімічні механізми терморегуляції – посилюється обмін речовин, що дозволяє організму ще якийсь час підтримувати нормальну температуру внутрішніх органів.

Встановлено, що теплоутворення у людини, загартованого до холоду, більше, ніж у незагартованого, тому він довше незагартованого може протриматися на холоді.

Загартовування до холоду тренує як фізичні, так і хімічні механізми терморегуляції.

Як правильно гартувати дітей

Починають загартовування дітей до холоду з повітряних ванн у приміщенні з оптимальною температурою повітря:

для дітей у віці до року – 21-22^˚,

від року до двох років – 20-21^˚,

від 2 до 4 років – 19-20^˚ ,

від 4 до 7 років – 16-19^˚.

Тривалість повітряної ванни – з 3-4 до 10 хвилин (час нарощується поступово). Доцільно поєднувати повітряні ванни з масажем і гімнастикою.

Загартовувальну дію надає також перебування дітей на свіжому повітрі.

Взимку дитина в цілому повинна гуляти на свіжому повітрі не менше трьох годин на день, влітку – більше.

Влітку прогулянки можна поєднувати з повітряними і сонячними ваннами.

Дітей до року під прямі сонячні промені не виносять, їх слід тримати в затінку, під покровом дерев. Площа оголених ділянок тіла при цьому поступово збільшують.

Загартовування водою починають через один-два тижні після початку повітряних ванн. При цьому температуру води поступово знижують, збільшуючи одночасно площу змочуваних шкірних покровів.

Поступово від місцевих процедур переходять до загальних – обтирання, обливання, душу, купання у відкритих водоймах.

Починають такі процедури зазвичай з обливання стоп і нижніх частин гомілок при температурі води 30^˚, через тиждень починають знижувати температуру на 1-2^˚ кожні два дні, доводячи до 22^˚ для дітей першого року життя, до 16-18^˚ для дітей від року до трьох років та до 14-16^˚ для дітей 4-7 років.

Для короткочасних загальних процедур (обтирання, обливання) температуру води з 35^˚ через тиждень починають знижувати на 1-2^˚ кожні два дні і залишають на рівні 28^˚ для дітей віком від одного до двох років і 22-24^˚ для дошкільнят.

Водна процедура повинна закінчуватися обтиранням насухо з легким масажем для посилення кровообігу.

Правильно проведене загартовування значно знижує захворюваність, покращує фізичний і нервово-психічний розвиток дитини. 

Єдиною пересторогою для загартування дитини, яка змушує вас ненадовго відкласти цей процес  – це нездужання малюка. Якщо дитина хворіє, не варто перевантажувати організм ще й  загартовуванням, необхідно дати час дитині на відновлення організму від хвороби. 

Ще більше цікавоі інформаціі  тут

Переглянути відео тут

12 листопада - День Синички

 

Прочитайте малюкові вірш:

Дуже гарна птиця сіра

До мого вікна влетіла.

Жовті груди, білі щічки,

Мама каже: це синичка!

Щось хотіла розповісти,

Ближче все хотіла сісти,

Підійти до рук зуміла,

Що я друг і зрозуміла... 

Н.Паснак

Подивіться разом відео:

"Цікаві факти про синицю"

"Дітям про птахів.Синичка"

Розфарбуйте пташок:

Більше цікавоі інформаціі можна дізнатись тут 

Цікаве відео: "Мила пташка чи агресивний хижак"

11 листопада — Міжнародний день енергозбереження

Міжнародний день енергозбереження проводиться щороку 11 листопада з 2008 року, коли міжнародна мережа SPARE ініціювала його, щоб звернути увагу людей на важливість економії енергії.

Енергозбереження дуже важливе для покращення навколишнього середовища в місці, де ми живемо, і у цілій планеті. Енергозбереження дозволяє нам отримати необхідні енергетичні послуги та зберегти природні ресурси, які постійно спалюються для отримання тепла та електроенергії, забруднюючи навколишнє середовище. Економія енергії допомагає зменшити внесок людства у зміну клімату. Енергоефективність відіграє важливу роль у збереженні природних ресурсів.

Щорічно в багатьох країнах 11 листопада проводяться практичні заходи щодо економії електроенергії, утеплення будинків, семінари з енергозберігаючих технологій, інформаційні кампанії, виставки та багато іншого. 

Давайте разом долучатися до збереження природних ресурсів та економії енергії! 

Перегляньте разом відео: "Міжнародний день енергозбереження" 

10 листопада — Всесвітній день науки

 Щорічно 10 листопада в усьому світі відзначають Всесвітній день науки (World Science Day)

або більш офіційно – Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (World Science Day for Peace and Development). 

Всесвітній день науки за мир і розвиток спрямований на підвищення рівня поінформованості громадськості про важливість науки та ліквідацію розриву між наукою і суспільством. 

Ніхто не знає, яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що донині людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку. 

Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку відзначається ще й для того, щоб наголосити: всі науково-технічні досягнення необхідно використовувати лише в інтересах миру, задля спокійного та захищеного майбутнього людської цивілізації. Крім того, в цей день вчені з кожної країни нагадують про важливість популяризації науки як міцної бази, на якій формуються найголовніші механізми розвитку нашого світу.  

Зараз наука грає одну з найголовніших ролей у світі, адже, від неї залежить комфортне і досконале існування суспільства в цілому. Розвиток цього напряму покращує та полегшує життя людей. Нові технології, винаходи, комунікації все це створено завдяки науці.

"Є така професія — науковець. Напевно це і не професія, а стан душі. Адже науковець — не той, хто працює у науковій установі, пише наукові статті, бере участь у наукових розробках, має наукове звання, виступає на конференціях...
Науковцем у повному розумінні цього слова є той, хто має власні оригінальні погляди, йде у напряму, яким ще не йшли інші, вміє ставити мету, досягати її і коли здавалося б «золотий ключик вже у гаманці», зрозуміти як мало він ще знає і вміє, поставити наступну, здавалося б, недосяжну мету і йти до неї, долаючи всі проблеми, нерозуміння інших, косі погляди та посмішки. 

Науковці вміють мріяти і не бояться, що їх мрії іноді захмарні, вміють здійснювати мрії і знову мріяти... Це люди, які не бояться попри все відстоювати свою думку, спорити, змінювати погляди, якщо вони виявилися хибними. Їх не зупиняють невдачі, незручності, нестаток коштів, невлаштованість побуту, нерозуміння та недовіра, але все це боляче ранить їх і заважає мріяти.

Науковці помічають те, чого не помічають інші, замислюються над тим, чого інші просто не бачать, вміють бачити небачене, чути нечуване. Вони вміють дивуватися, спостерігати, запитувати. І все це робить їх схожими на дітей. Адже науковці — це великі діти, які не втратили віру в Диво, які вміють знаходити це Диво там, де інші нічого не помітять, які вміють створювати Диво нібито з нічого. 

Науковці не бояться визнати, що чогось не знають. Вони наполегливо вчаться все життя, адже все змінюється надто швидко. Щороку, щомісяця з’являються нові відкриття, недавнішні таємниці перестають бути таємницями, але люди знаходять нові таємниці і так далі... 

Науковці не бояться визнати свої помилки, не бояться почати все з початку: іноді йдеш і здається рішення ось-ось буде знайдено, але черговий дослід перекреслює роботу іноді цілих десятиліть і приходиться знову аналізувати, шукати нове рішення проблеми, і щоразу починати знову і знову...

Кожному науковцю притаманна наукова чесність. Іноді здається: ось ще трішечки і результат буде отримано, і от трішечки вже є, а результату або немає або він не такий як ми вважали. І тут ніколи не повинна піднятися рука трішечки змінити креслення графіку, трішечки зменшити або збільшити деякі числа, щоб похибка була меншою, трішечки підробити фотографію…

Адже така непорядність може коштувати життя і здоров’я багатьом людям, адже це може ввести в оману інших науковців і їхні результати зазнають великої корекції без необхідності та стануть неправильними. 

Тож треба ретельно кілька десятків (а можливо тисячі) разів перевіряти кожен результат у різних умовах і ситуаціях, щоб бути певним: усе правильно, помилки немає, можна на базі цього результату вести подальший пошук.

Отже шлях науковця не обсаджений розами, це нелегкий тернистий шлях, подолати який може лише сильний духом, твердий у своїх поглядах.

Дехто посміхнеться і скаже: «Праця науковця легка, що ж там і роботи — буковки писати?»

А більш уважний спостерігач зауважить: «Це дуже нелегка праця, порівняти її можна хіба що з працею шахтаря»

І дійсно, науковець працює цілодобово, без перерв і вихідних, іноді ідея може так захопити його що й про сон забуде. Багато хто з представників інших професій ні за що не погодиться поміняти свою «важку роботу руками» на «легку роботу головою».

 

Але той, хто зважиться стати науковцем і зрозуміє, що ця справа йому по-плечу ні за що не зрадить в душі своїй важкій професії, адже Диво манить. І чим би ще не прийшлося б займатися науковцю, а виважений ґрунтовний його підхід видно у будь-якій професії і у кожній праці він буде шукати хоч часточку науки. І, можливо, так народжуються винаходи.

Науковець — просвітитель. Мало щось розробити, перевірити і втілити на практиці. Він має донести результати своїх досліджень і знання, які здобув, до людей так, щоб вони зрозуміли що саме він зробив і навіщо. Адже науковець працює заради людей, щоб їм було легше та комфортніше, щоб люди відчували себе захищеними від усіляких лих.

 

Що рухає науковця? Жадоба до знань, тяга до незвіданого. Цих людей цікавить все, вони нібито бачать все іншими очима і тому відкривають дивовижні таємниці. Науковці як діти вірять в диво, і в те, що кожне диво можна пояснити і одразу ж побачити інше ще дивніше диво... А див навколо не перелічити! 

Науковці — люди, що не бояться Дива, адже Диво може бути незручним для інших, спочатку воно лякає, іншим до нього треба звикнути.

Науковець прокладає доріжку (спочатку це вузенька стежинка) від незнання до непізнання (стежинка щокроку ширшає), а потім з часом (іноді на це витрачаються століття!) до точного і впевненого знання (це вже велика дорога). А потім вивіреною дорогою першопроходьці-науковці поведуть інших, а самі знайдуть собі іншу проблему, яку слід неодмінно вирішити…

Але попри все науковці не відчувають себе героями: вони просто чесно і якісно виконують свою роботу і прагнуть все робити якомога краще. Наука не буває великою і малою. Справжнім Науковцем можна стати тільки за покликом душі.

І, напевно, науковець — це не професія, а стан душі, невпинний інтерес до всього нового, бажання вчитися все життя, непереборне прагнення до самовдосконалення, безупинний пошук…"

(з блогу Ірини Стеценко)

 Перегляньте відео "Всесвітній день науки"