У народному українському побуті це свято здавна символізує зустріч зими з весною.
Народні прикмети 15 лютого
- Ясна й тиха погода в цей — до гарного врожаю на полях та роїння бджіл.
- Відлига віщує пізню весну, а, відповідно, у поле люди вийдуть ще не скоро.
- Якщо під вечір тепло — значить і весна буде сонячною.
- Якщо все снігом замело — зима закінчиться не скоро, а весна буде дощовою.
- Якщо на деревах іній — вродять добре гречка й картопля.
- Вночі небо без хмар — це до доброго врожаю фруктів.
- Сильний вітер 15 лютого — до поганих посівів, але й до хорошого врожаю плодових дерев.
Традиції Стрітення
Щорічно, 15 лютого, українці святкують Стрітення. Для християн східного обряду — це одне з 12 найголовніших свят у календарі. Проте, у Стрітення є й дохристиянська історія. Розкажіть дітям про обидві версії походження свята, які існують традиції та прикмети й чого краще не робити в цей день.
Християнське свято Стрітення Господнє
Для християн це свято знаменує важливу подію: зустріч Ісуса з праведником Симонеоном і пророчицею Анною, які впізнали Месію у звичайному немовляті. Відбулася зустріч у Єрусалимі, коли діва Марія принесла Ісуса на посвяту. Святкування зустрічі Старого й Нового завітів згадується ще в християнських творах III століття. Проте, в Україні це свято з’явилося значно пізніше.
Народне свято: Зустріч зими з Весною
Народне свято Стрітення має дохристиянське коріння та знаменує час, коли зима вперше зустрічається з весною. Його ще називають Зимобор, Стрічення, Стріщення або Громниці.
Вважалося, що зима з весною перетинаються на дорозі та сперечаються, хто ще залишиться в цих краях господарем. Визначали переможця за погодою під вечір: якщо стало холодніше, то зима ще залишиться у своїх володіння, а якщо потеплішало — весна взяла верх і її прихід буде раннім. Назву Громниці свято отримало, бо це був єдиний день зими, коли можна було почути відлуння грому.
Також, прикмети нерідко стосувалися води. Якщо на даху висіли бурульки — їх збивали й розтоплювали у воду. Цю талу воду вважали цілющою, тож її додавали в ліки чи освячували нею обереги, будинки, худобу, подвір’я. Навіть вулики пасічники кропили цією водою.
Жінки раніше готували на Стрітення обрядове печиво у формі жайворонків. Це печиво давали дітям, а ті мали закликати разом із цими птахами весну. Чоловіки, тим часом, ворожили на врожай: ставили на ганок тарілку із зерном та чекали до ранку. Якщо зерно вкрилося росою — значить у наступному році земля буде родюча.
Коли на території сучасної України прийняли християнство — Стрітення Господнє змістило народне свято. Проте, багато традицій залишилися. Наприклад, християни цього дня носять до церкви святити воду. Ще, запалюють свічки, які називаються «громничими.
Пропонуємо для перегляду відео:
